Підбірка новин законодавства станом на 01.10.2019 року

Податок на додану вартість

 

У разі, якщо придбані (після 01.07.2015 р.) товариством з ПДВ товари та необоротні активи, призначалися для використання або почали використовуватися, зокрема в операціях звільнених від оподаткування ПДВ на підставі п.п. 197.1.5 ПКУ, то таке товариство зобов'язано було нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ.

Якщо у подальшому такі товари та необоротні активи не були використані в операціях звільнених від оподаткування ПДВ та списуються з балансу у зв’язку із закінченням строку використання або з їх нестачею, то товариство одночасно зобов’язано:

відкоригувати попередньо нараховані податкові зобов’язання з ПДВ за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, шляхом складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної та відповідно обнулення (сторнування) показників такої накладної;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п.п. «г» п. 198.5 ПКУ та скласти нову зведену податкову накладну.

(ІПК від 16.09.2019 р. № 273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.)

 

ДПС роз’яснила, що операції з уцінки товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ. Адже у разі уцінки товарів не відбувається постачання товарів.

Водночас, якщо платник ПДВ здійснив уцінку товарів, то у разі постачання таких товарів ПДВ-зобов’язання слід нараховувати виходячи з бази оподаткування, встановленої п. 188.1 ПКУ. Тобто, база оподаткування не повинна бути нижче:

ціни придбання — для раніше придбаних товарів або звичайних цін — для самостійно виготовлених товарів.

(ІПК ДПСУ від 10.09.2019 р. № 99/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.)

 

ДПС України пояснила, що у разі списання та утилізації лікарських засобів у зв’язку із закінченням терміну їх придатності та набуття статусу «відходів», з огляду на положення пп. 14.1.36 та п. 198.5 ПКУ такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку. При цьому у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією відповідно до п. 198.5 ПКУ.

При цьому якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ, не нараховувалися, то обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у такого платника не виникає.

Якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ, нараховувалися та були включені до складу податкового кредиту (за ставкою 7 %), то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ за ставкою 7 %. (ІПК від 06.09.2019 № 63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК.)

 

Несвоєчасно зареєстровану суму ПДВ, що зазначили у податковій накладній (ПН), можете включати до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому таку ПН зареєстрували. Або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду в межах 1095 к. дн. з дати складання ПН.

Відповідно, сума ПДВ за такою ПН може брати участь у розрахунку суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, з періоду відображення такої суми у податковій звітності з ПДВ.

(Лист ДФС від 22.08.2019 р. № 3947/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

В декларації з ПДВ платник податку зазначає дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації з ПДВ.

Щоправда, податкові зобов’язання слід відображати у податковій звітності з ПДВ на дату складання податкової накладної з неправильним ІПН. Розрахунок коригування та нова (друга) податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання. Тому операцію, пов’язану з виправленням помилки в ІПН покупця, не відображають у податковій звітності з ПДВ.

Виправляють неправильно вказаний ІПН покупця методом сторно в додатку Д5 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

(ІПК ДФСУ від 27.08.2019 р. № 3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Під час постачання ще неоплачених товарів, коли постачальник не визначає ПДВ-зобов’язання за касовим методом, датою виникнення ПДВ-зобов’язань є дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника:

або безпосередньо покупцю;

або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, зазначена у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару.

Такі документи оформлюють відповідно до статті 307 Господарського кодексу України в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюють перевезення.

(Лист ДФС від 14.08.2019 р. № 3793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума є сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту, має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги). Тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

У податковій накладній, складеній за щоденними підсумками, відображають суму ПДВ, обраховану виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 Податкового кодексу України (далі — ПК), без урахування заокруглення.

Крім того ПК не передбачено коригування фінансового результату підприємства на округлені суми під час проведення готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги). Такі операції відображають за правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування, який використовує платник податку для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

(Лист ДПС від 16.09.2019 р. № 243/6/99-00-07-01-01-15/ІПК.)

 

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «и» пункту 201.1 ПКУ, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.

При складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати у графі 3.1 табличної частини податкової накладної.

Таким чином, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається при складанні податкових накладних на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару: для підакцизних та імпортних товарів -10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків.

Тобто, платник податку при здійсненні операцій з постачання вітчизняних товарів може зазначати у графі 3.1 податковій накладній як чотири так і десять знаків.

(ІПК від 06.09.2019 р. № 52/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.)

 

Податок на прибуток

 

Представництву, що не відповідає ознакам постійного, подавати Звіт про контрольовані операції, не потрібно.

Якщо документальна податкова перевірка встановить, що протягом звітного (податкового) періоду, представництво відповідало ознакам постійного: господарські операції представництва із нерезидентом визнають контрольованими операціями. Також операції визнають контрольованими у разі виконання умов, визначених п.п. 39.2.1.7 ПКУ.

Таке представництво нестиме відповідальність на рівні платника податку на прибуток, який здійснював контрольовані операції протягом звітного (податкового) періоду, але не подавав щодо них Звіт про контрольовані операції.

(Лист ДПС від 06.09.2019 р. № 64/6/99-00-05-05-01-15.)

 

Єдиний податок / ФОП

 

Виручкою ФОП є дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі. Датою під час формування загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок або у касу. Тобто застосовують касовий метод.

Суму доходів (витрат), одержаних (понесених) платником податку в іноземній валюті, розраховують шляхом перерахування її у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату фактичного одержання (понесення) таких доходів (витрат).

Перелік витрат, що пов’язані з отриманням доходів ФОП, визначає пункт 177.4 ПКУ.

ФОП-загальносистемник не включає суми від’ємної курсової різниці до своїх витрат, оскільки перелік не містить таких витрат.

Лист ДПС від 28.08.2019 р. № 4050/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.)

 

Готівкові розрахунки / РРО

 

У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено за допомогою платіжної системи Portmone, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО).

Оскільки споживач, використовуючи веб-сайт (інтернет-магазин), лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.

Крім того, у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником), як наявність товару, так і його кількість. А також з’ясовують форму та час оплати.

Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що використовують веб-сайт (інтернет-магазин) для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.

(ІПК від 18.09.2019 р. № 284/ІПК/10/13-01-05-08-10.)

 

Використовувати грошову чекову книжку, що заповнив банк згідно з чинним на той час реквізитом «№ рахунку» клієнта (тобто до введення стандарту IBAN), можна до повного її використання.

Відомо, що стандарт IBAN має 29 знаків. Тому НБУ пояснює, що заповнювати реквізит «№ рахунку» клієнта старої чекової книжки можна в кілька рядків, враховуючи, що форма грошового чека має певні обмеження в розмірах, оскільки бланки виготовляють лише друкарським способом.

Банк може видавати з операційної каси готівку національної валюти за заявою на видачу готівки з поточного рахунку юридичної особи, її відокремленого підрозділу, а також ФОП (п. 139 розділу VI Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою НБУ від 25.09.2018 р. № 103).

Тому, альтернатива замість грошового чека, а саме, заяви на видачу готівки, нормативно врегульовано.

(Лист НБУ від 09.09.2019 р. № 50-0006/46321.)

 

Акциз

При ввезенні з 01.07.2019 р. на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону України від 19.12.95 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

(ІПК від 19.09.2019 р. № 294/99-00-04-02-06-15/ІПК)

 

Зараз відкоригувати показники акцизних накладних, складених за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218, та  зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15.07.2019 р. (включно), не можна. А все тому, що такого механізму  не передбачено чинною нормативкою.

Для збільшення обсягу пального, на яке можна зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування, відповідно до пп. 232.4.2 ПКУ можна зареєструвати заявку на поповнення (коригування) залишку пального за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці.

(ІПК ДПСУ  від 13.09.2019 р. № 232/6/99-00-04-02-05-15/ІПК.)

 

Операція з реалізації талонів, під час якої не здійснюють фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального, з 01.07.2019 року не належить до операцій з реалізації пального (п.п. 14.1.212 ПКУ).

Разом з тим, платник податку під час реалізації пального зобов’язаний:

скласти в електронній формі АН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального;

зареєструвати АН в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) (п. 231.1 ПКУ).

Отже, платник акцизного податку з реалізації пального має зареєструвати АЗС, яка є місцем роздрібної торгівлі пальним та на яку отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. На АЗС складають АН на такі обсяги реалізованого пального та реєструють їх ЄРАН з дотриманням термінів, встановлених пунктом 231.6 ПКУ.

(Лист ДПС від 05.09.2019 р. № 29/6/99-00-07-03-03/ІПК.)

 

Безпосередньо сама операція з реалізації смарт-карток, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01.07.2019 р. не належить до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ. Отже, у випадку передачі підприємством смарт-карт на отримання палива перевізникам для надання послуг перевезення, підприємству не потрібно реєструватися платником акцизного податку з таких операцій та відповідно подавати декларацію з акцизного податку згідно із п. 232.2 ПКУ.

Також контролери завважили: що стосується складання та реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизних накладних, то платником акцизного податку являється АЗС, оскільки саме на АЗС на підставі пред'явлення смарт-карт здійснюється фізична передача (відпуск, відвантаження) пального у розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ (ІПК від 23.08.19 №3987/6/99-99-15-03-03-15/ІПК)

 

З наведених роз’яснень можна дійти висновку, що:

1) ліцензія на реалізацію карток та талонів на пальне не потрібна, адже відповідна діяльність не відповідає визначенням понять «оптова торгівля пальним» та «роздрібна торгівля пальним», наведеним у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР;

2) реєструвати акцизний склад також не потрібно, оскільки при здійсненні діяльності з реалізації карток та талонів на пальне суб’єкт господарювання не буде вважатися розпорядником акцизного складу. Адже він не здійснюватиме виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі. Також такий суб’єкт господарювання не повинен реєструватися платником акцизного податку та складати акцизні накладні.

(ІПК ДФСУ від 20.09.2019 р. № 333/6/99-00-04-02-06-15/ІПК.)

 

 

 

Оплата праці

Середньомісячну заробітну плату обчислюйте виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100; далі — Порядок № 100)

До складу виплат, які враховують під час обчислення середньої зарплати у всіх випадках її збереження, включають: основну заробітну плату; доплати і надбавки; премії, які не носять разового характеру; винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років; індексацію.

При цьому премії включайте в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуєте за квартал і більш тривалий проміжок часу — включайте в заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Отже, під час обчислення середньої заробітної плати за 2 місяці, квартальну премію, яку виплатили в розрахунковому періоді, враховуйте у частині 2/3 від нарахованої суми. А саме шляхом додавання до кожного місяця розрахункового періоду 1/3 від нарахованої суми квартальної премії.

Лист Мінсоцполітики від 09.09.2019 р. № 1288/0/206-19.)

 

Різне

Оскільки «фуршетним» обслуговуванням (кава-брейк) забезпечують працівників підприємства, які беруть участь у зборах (семінарах, тренінгах, конференціях), а продукти харчування закуповує товариство відповідно до кількості працівників — учасників заходу, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом обкладення ПДФО та військовим збором.

При цьому вказали на норми ст. 165 ПКУ. Нагадаємо, що вона міститьвиключний перелік доходів, які не включають до оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці» (п.п. 165.1.9 ПКУ). Разом з тим до оподатковуваного доходу включають інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 ПКУ).(ІПК Офісу ВПП ДФС від 23.08.2019 р. № 3968/ІПК/28-10-27-01-11.)

 

Суд переконаний, що право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, може бути обмежене виключно випадками, визначеними у ПКУ. Але його норми не допускають обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що податковим законодавством встановлено два випадки, коли платник податку не може виправити виявлену помилку:

закінчення строків давності, визначених ст. 102 ПКУ;

заборона подавати уточнюючі розрахунки під час проведення документальних перевірок до поданих раніше податкових декларацій за звітний період, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ПКУ).

(Постанова ВС від 15.09.2019 р. у справі № 810/3640/15.)

 

Як встановлено судом у ході розгляду справи, позиція податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на наявності інформації, зазначеної в акті про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту.

Водночас такий акт є документом, який складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести таку звірку, і свідчить про неможливість співставлення цих первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання для цілей документального підтвердження чи спростування його господарських відносин з платниками податків, а отже, й про неможливість формування відповідної податкової інформації по таким взаємовідносинам. Тому якщо неможливо здійснити   звірку — контролюючий орган не може формувати висновок за аналогією акта документальної перевірки, яка проводиться, у тому числі, й на підставі первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а тому неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є самостійною та достатньою підставою для виснов­ку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

З названих причин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про помилковість тверджень відповідача щодо нереального характеру правовідносин позивача із контрагентом, підставою для яких слугували лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

(Постанова ВС від 08.08.2019 р. у справі № 810/7082/14.)

 

Керуючись вимогами постанови НБУ від 15.03.2018 р. № 25 щодо заокруглення загальних сум, маєте врахувати постанову КМУ від 30.10.2008 р. № 957 про встановлення мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої не нижче затверджених Урядом.

Орган контролю оштрафує за ст. 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР у разі порушення вимог щодо застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої.

(Лист ДПС від 16.09.2019 р. № 243/6/99-00-07-01-01-15/ІПК).

 

На виконання постанови Правління НБУ від 28.12.2018 р. № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» Казначейством спільно з Державною фіскальною службою України (далі - ДФСУ) прийнято рішення про зміну з 10.10.2019 відповідно до вимог стандарту IBAN діючих рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також депозитного рахунку ДФСУ для сплати авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення.

 

Казначейство на своєму сайті повідомляє, що вимог Постанови №162, що вони провели роботу щодо зміни реквізитів рахунків для зарахування податків, зборів, та інших платежів до державного і місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN та довели відповідні реквізити до органів, які контролюють справляння надходжень бюджету.

Казначейство зауважує, що рахунки для зарахування податків, зборів, та інших платежів до державного і місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN будуть діяти вже з 01.10.2019 року.

 

Із 1 жовтня 2019 року із обігу вилучають розмінні монети номіналами 1, 2 та 5 копійок, які перестають бути засобом платежу. У свою чергу готівкові розрахунки мають здійснюватися банками в сумах, кратних найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, що перебуває в обігу - 10 копійкам. Про це нагадав НБУ в інструктивному листі від 26.09.2019 р. № 50-0006/50073. Адже відповідні норми закладені в постанові Правління НБУ від 20.06.2019 р. № 82.

Порядок розрахунків з клієнтами у разі заокруглення монет дрібних номіналів під час касових операцій банк визначає у внутрішніх положеннях (інструкції).

Банк здійснить завершальні операції за рахунком клієнта, який закривають, та в разі наявності залишку коштів перераховує його відповідно до зазначених клієнтом у заяві реквізитів або видає готівкою у сумі, кратній 10 копійкам.

За умовами договору банківського вкладу банк може перерахувати фізособі нараховані проценти за вкладом (депозитом) на її поточний рахунок для поповнення вкладу (депозиту) або видати готівкою у сумі, кратній 10 копійкам.

При виплаті залишку коштів готівкою під час закриття рахунку або процентів за вкладом (депозитом) банк може запропонувати клієнту та здійснити (за його згодою) переказ відповідної суми (до 10 копійок) у безготівковій формі на власний поточний рахунок клієнта.

Однак варто враховувати, що вимоги ПКУ не передбачають сплату податків та обов'язкових платежів в менших сумах, ніж визначено законодавством. Банки від платників податків приймають готівкою суму, яка дозволить повністю сплатити податок.

 

Additional information