Підбірка новин законодавства станом на 01.03.2020 року

Податок на додану вартість

 

Дистриб’ютор списує імпортовані товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання). Причому постачальник компенсує дистриб’ютору вартість таких ТМЦ.

Оскільки платник ПДВ списує ТМЦ (у т.ч. ті, що не можуть бути реалізовані у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання)), то такі ТМЦ надалі не можуть бути використані в його господарській діяльності.

У цьому випадку платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. Водночас базу оподаткування потрібно визначати згідно з п. 189.1 ПКУ.

Однак для зазначеної ситуації базою оподаткування податківці визначають митну вартість таких ТМЦ, а не їх вартість придбання, як зазначено в п. 189.1 ПКУ. Напевно, контролери врахували тут ще й норми п. 190.1 ПКУ, згідно з яким базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів. Отже, проявиться компенсуючий характер нарахування ПДВ-зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ.

Щодо подальшої компенсації платнику податку (дистриб’ютору) вартості таких списаних ТМЦ, то їх постачальник ПДВ-зобов’язання на суму такої компенсації не нараховує.

(ІПК ДПСУ 21.01.2020 р. № 218/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.)

 

Під час придбання необоротних активів (стоматологічного обладнання), яке призначалося для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, товариство — платник ПДВ зобов’язане було нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Надалі було вирішено продати такі необоротні активи (стоматологічне обладнання). До речі, такі операції оподатковують ПДВ згідно з п. 185.1 і п. 188.1 ПКУ.

Виходить, що зазначені необоротні активи будуть використовувати в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку. У такому разі товариство може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до 198.5 ПКУ. Для цього потрібно скласти і зареєструвати ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної.

Водночас зменшення суми ПДВ-зобов’язань, визначених згідно з п. 198.5 ПКУ, потрібно здійснювати виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротного активу.

(ІПК ДПСУ від 04.02.2020 р. № 440/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.)

Орендар здійснює ремонт об’єкта оренди, який пошкоджено через пожежу. Такий об’єкт оренди орендар продовжить використовувати в господарській діяльності.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) за операцією з придбання товарів/послуг для ремонту об’єкта оренди, орендарем має право включити до складу податкового кредиту. Звісно, за умови підтвердження їх зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Зважаючи на те, що після ремонту орендар використовуватиме об’єкт оренди для здійснення оподатковуваних операцій у межах своєї госпдіяльності до завершення строку договору оренди, нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ не потрібно.

(ІПК ДПС від 11.02.2020 р. № 528/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.)

 

Турагентство самостійно не надає платнику податку послуги з авіаперевезення та з проживання у готелі, а є лише посередником (агентом), який надає послугу з бронювання авіаквитків та готельних номерів. Зважаючи на це, за операцією з постачання такої послуги турагентство визначає ПДВ-зобов’язання лише виходячи з вартості наданих ним послуг (комісійної винагороди, сервісного збору). Тобто вартість авіаквитків та проживання у готельних номерах у базі оподаткування не враховують.

Відповідно, за такою операцією турагентство має скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг).

Податковий кредит за операціями з придбання послуг з перевезення та проживання в готелі формують на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками таких послуг, та/або інших документів, перерахованих в п. 201.11 ПКУ. Це можливо тільки якщо такі постачальники є платниками ПДВ.

(ІПК ДПСУ від 20.02.2020 р. № 725/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.)

 

Податківці переконують, що вартість придбаного підприємством абонементу, враховуючи сплачений ПДВ, становить базу нарахування ЄСВ. Про це вони заявили в ІПК.

Адже до бази нарахування ЄСВ для роботодавців входить сума нарахованої кожній застрахованій особі основної та додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т. ч.  в натуральній формі (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

До складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці належать: оплата квартири або найманогожитла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством (пп. 2.3.4 Інструкції № 5).

Якщо зважати, що виплату абонементом зараховують до фонду оплати праці, тоді ЄСВ нараховують на таку виплату в установленому порядку.

Водночас у частині ПДВ виплата зарплати у натуральній формі прирівнюється до постачання товарів. Тож вона є об’єктом оподаткування ПДВ.

ІПК ОВПП ДПС від 17.02.2020 р. № 643/ІПК/28-10-30-02-10.)

 

Податок на прибуток

 

Оскільки декларацію з податку на прибуток заповнюють наростаючим підсумком, результати перевірки впливають на фінансовий результат до оподаткування за наступний звітний (податковий) період поточного року, якщо:

контролери здійснили перевірку за звітний (податковий) період поточного року і за такий період донарахували податкове зобов’язання з податку на прибуток та прийняли податкове повідомлення-рішення, яке платник податку не оскаржує;

узгоджені суми донарахованого податку та штрафних (фінансових) санкцій нараховані в інтегрованій картці платника податків та сплачені платником до бюджету на підставі податкового повідомлення-рішення;

термін подання декларації за наступний звітний (податковий) період у межах поточного звітного року ще не настав.

Показники декларації у рядках 01, 02 зазначають згідно з даними бухобліку з урахуванням результатів документальної перевірки, які вплинули на показники фінзвітності, складеної відповідно до П(С)БО або МСФЗ. Показник рядка 02 декларації враховують під час визначення об’єкта оподаткування у рядку 04 декларації. Відповідно, такий показник впливає на обчислення податку на прибуток за поточний звітний (податковий) період.

У рядку 19 декларації відображають податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду. Його визначають як різницю показників рядка 17 і рядка 18 декларації.

З метою уникнення подвійного нарахування податку на прибуток за декларацією, в якій для визначення фінрезультату до оподаткування було враховано результати документальної перевірки, доцільно:

у рядку 18 декларації за звітний період поточного року врахувати суму донарахованого за результатами документальної перевірки податкового зобов’язання у частині суми основного податку за звітний період поточного року (без урахування штрафних (фінансових) санкцій);

збільшити на цю суму показник, який був відображений у рядку 17 декларації за попередній звітний (податковий) період поточного звітного року. (ІПК ГУ ДПС у Харкiвськiй області від 23.01.2020 р. № 247/ІПК/20-40-04-04-10.)

 

Заборгованість банку, який ліквідують, може вважатися безнадійною відповідно до вимог підпункту «з» п.п. 14.1.11 ПКУ лише після підтвердження ліквідації банку записом про державну реєстрацію його припинення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Тому кошти на поточному рахунку банку, який вивели з ринку та в нього триває процедура ліквідації, не можна визнати безнадійною заборгованістю (п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ).

(Лист ДПС від 28.01.2020 р. № 326/6/99-00-07-02-02-06/ІПК.)

 

Єдиний податок / ФОП

 

Якщо єдинник 3 групи повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у зв’язку з розірванням договору у періоді їх отримання, то такі кошти не включає до свого доходу та не показує у податковій декларації.

Якщо ж такий єдинник повертає кошти (аванс, передоплату) в іншому податковому періоді, він:

включає таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримав;

робить перерахунок доходу у податковому періоді, в якому кошти повертає.

(Лист ДПС від 21.01.2020 р. № 228/6/99-00-04-06-03-06/ІПК.)

 

Готівкові/безготівкові розрахунки / РРО

 

При оплаті споживачами виставлених рахунків за реалізовані вироби медичного призначення шляхом переказу коштів із платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone (тобто із застосуванням банківської картки) застосовувати РРО обов’язково.

В ДПС відсилають до норм Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII. Згідно із п. 3 ст. 13 якого продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за умовами електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Однак квитанція, отримана при розрахунках за допомогою банківської картки, не є розрахунковим документом (лист НБУ від 28.11.2019 р. № 57-0007/62082).

ІПК ДПС від 31.01.2020 р. № 398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК.)

 

Якщо підприємство вирішило здавати не всю виручку, а лише її частину, а іншу зберігати в скринці РРО та сейфі.

На думку фахівців ДПС це зробити можна, за умови знаходження сейфу на місці проведення розрахунків. Але сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

Також було відзначено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операцію "службове внесення" використовують для реєстрації суми готівки, яку зберігають на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, яку проводять після виконання "Z-звіту".

Водночас готівку, що надходить до кас, оприбутковують у день її одержання в повній сумі (п. 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17  №148).

Таким чином, аби уникнути можливого порушення законодавства слід обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству, в якому зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатись лише виручка від реалізації з використанням РРО.

(ІПК ДПС від 03.02.2020 р. № 432/6/99-00-05-04-01-06/ІПК.)

 

Термін "електронний розрахунковий документ" з'явиться із 19.04.2020 р. завдяки Закону України від 20.09.2019 р. № 128-IX. Якщо коротко, то електронний розрахунковий документ — це документ із обов'язковими реквізити розрахункового документа за встановленою формою, але у вигляді електронних даних, який створений РРО або програмним РРО.

Тож із 19.04.2020 р. суб'єкти господарювання під час  здійснення розрахункових операцій будуть зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі. То виходить, що торговці самостійно вирішуватимуть в якій формі видавати фіскальний чек.  Проте наразі форму е-чека, який формуватиме програмний РРО, Мінфін ще не затвердив.

ІПК ДПС від 31.01.2020 р. № 420/6/99-00-05-04-01-06/ІПК.)

 

Трудові відносини / ЄСВ

 

13.02.20 р. набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.20 р. № 440-IX.  Проте він вносить зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI. Серед новацій виділимо такі:

1. Податкові органи повідомлятимуть не лише Пенсійний фонд, а й фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, про взяття на облік платників ЄСВ із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника.

2. Від ДПС до Мінфіну переходять повноваження щодо встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.

3. До реєстру страхувальників внесуть інформацію про реєстраційний номер платника ЄСВ.

4. Не підлягаютимуть оскарженню зобов’язання зі сплати ЄСВ, самостійно визначені платником.

5. Уточнено, якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, тоді податковий орган надсилає до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

 

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.05.2008 р. № 273/020/99-08 з дня, зазначеного у листку непрацездатності, виданому у зв’язку з вагітністю та пологами, застрахована особа знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і саме з цього дня у застрахованої особи виникає право на одержання допомоги по вагітності та пологах.

Оскільки допомога по вагітності та пологах надається як компенсація втраченого заробітку за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, то у разі, коли застрахована особа вирішила працювати ще деякий час під час відпустки, допомога надається за період з дня, коли така особа вирішила скористатися своїм правом на відпустку та припинила працювати, по останній день відпустки, зазначений у листку непрацездатності. При цьому середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється за розрахунковий період дванадцять календарних місяців перед настанням страхового випадку (з терміну 30 тижнів за медичним висновком) незалежно від того, що застрахована особа ще деякий час після настання у неї права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами працювала.

Пунктом 30 Порядку передбачено, що у разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо. Отже, застрахована особа може скористатися правом на допомогу по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом з моменту настання у неї страхового випадку.

(Лист ФСС від 22.11.2019 р. № 2379-11-7.)

 

Кабмін постановою від 22.05.2019 р. № 437 схвалив Український правопис, затверджений протоколом Української національної комісії з питань правопису від 22.10.2018 р. № 5.

У зв’язку з цим до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» підготовлено проєкт Змін № 9. Він враховує положення Українського правопису щодо утворення іменників на означення осіб жіночої статі від іменників чоловічого роду. А саме: абзац 22 розділу 3 «Основні положення» Класифікатора професій буде викладено у такій редакції:

«У КП професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи (відповідно до пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 437). Наприклад, інженер — інженерка, верстатник широкого профілю — верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологиня».

Проект Змін № 9 найближчим часом буде поданий на затвердження до Мінекономіки.

Мінсоцполітики вважає, що користувачі Класифікатора професій при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації можуть застосовувати новий Український правопис.

При формуванні таблиці 5 форми № Д4 професійні назви робіт (графа 12) мають відповідати Класифікатору професій.

(Лист Мінсоцполітики від 06.12.2019 р. № 259/0/193-19.)

 

Акциз

 

Підприємство продає оливи та масла для двигунів, які є допоміжними засобами сумісно з відповідними товарами (болгарка, будівельний фен, дриль, бензопила) та іншими. Підприємство реєструє податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких вказано коди УКТ ЗЕД — 2710,2710198100, 2710199900 на дані оливи та масла. Згідно підпункту 215.3.4 ПКУ такі коди УКТ ЗЕД відсутні в переліку підакцизних товарів.

Контролери пояснили: оскільки підприємство реалізує оливи та мастила з кодами УКТ ЗЕД — 2710, 2710198100, 2710199900, які не входять до переліку підакцизних товарів відповідно до підпункту 215.3.4 ПКУ, то не потрібно:

реєструватись платником акцизного податку в розумінні підпункту 212.1.15 ПК,

реєструвати акцизні склади в розумінні підпункту 14.1.6 ПК;

отримувати ліцензії.

(Лист ДПС від 11.02.2020 р. № 539/6/99-00-17-03-02-06/ІПК.)

 

Різне

 

Сплачувати до Державної казначейської служби грошове зобов'язання з по податку на нерухоме майно повинен безпосередньо власник такого нерухомого майна, а не орендар. Адже орендар нерухомого майна не відповідає ознакам платника податку на нерухоме майно, визначеним п.п. 266.1.1 ПКУ.

На цьому наголосили фахівці ГУ ДПС у Чернівецькій області та водночас завважили: суму платежів, яку згідно договору оренди відшкодовує орендар, включають до доходу юрособи - платника єдиного податку третьої групи, що є орендодавцем.

(ІПК від 03.02.2020 р. № 428/ІПК/24-13-04-03.)

 

Турзбір платник сплачує безпосередньо перед розміщенням у місці проживання (ночівлі). Форму сплати турзбору ПКУ не регулює.

Замовник готельних послуг є фізична або юридична особа, в т. ч. суб’єкт туристичної діяльності, яка:

укладає відповідний договір на надання готельних послуг від імені та на користь споживача;

здійснює оплату за цим договором (надає гарантії щодо оплати за цим договором) (п. 1.3 Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 р. № 19).

ПК не обмежує право юридичних осіб сплачувати турзбір замість фізичних осіб. Але на момент розміщення таких осіб у місці проживання (ночівлі) мають здійснити оплату турзбору та підтвердити про таку сплату від імені платника турзбору. Адже у податкового агента, як суб’єкта ведення бухобліку та нарахування податкових зобов’язань, має бути підтверджуючий первинний документ. Він має містить відомості про господарську операцію щодо сплати певної суми коштів платником турзбору або юридичною особою від імені платника турзбору.

(Лист ДПС від 14.02.2020 р. № 595/6/99-00-04-03-03-06/ІПК.)

 

ПКУ визначає, що плату за землю справляють у двох формах:

податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 ПКУ);

орендна плата за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 ПКУ).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю, у тому числі й земподатку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ПКУ).

Якщо підприємство не оформило право власності на земельну ділянку, то не виникає обов’язок з декларування земподатку за таку земельну ділянку.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства. Зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Податківці також вказали: якщо підприємство обере спрощену систему оподаткування, то зможе скористатись правом на звільнення від сплати земподатку. Але за умови, що воно набуде індивідуальне право власності на земельну ділянку та використовуватиме її для провадження господарської діяльності.

(Лист ДПС від 14.02.2020 р. № 593/6/99-00-04-03-03-06/ІПК.)

 

ДПС пояснила неприбутковим організаціям, що у разі наявності показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, вони обов’язані подавати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінзвітність.

На це вказує норма п. 49.2 ПКУ. У ній прописано, що платник податків зобов’язаний звітувати за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Нагадаємо, що у відповідних клітинках відомостей про одночасне подання до звіту неприбуткової організації форм фінзвітності потрібно поставити позначку «+».

(ІПК ДПСУ від 12.02.2020 р. № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК)

 

Additional information