Підбірка новин законодавства станом на 01.08.2019 року

 

Податок на додану вартість

На грошові кошти, які перебували на банківських рахунках платника податку та на реєстраційну суму в системі електронного адміністрування ПДВ платника податку накладено арешти на підставі ухвал суду, що призвело до порушення таким платником податку правил сплати узгоджених сум грошових зобов’язань та несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та в подальшому за результатами судового оскарження за рішеннями суду такі арешти було скасовано.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктом 126.1 ПКУ.

ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій порушення правил сплати узгоджених сум грошових зобов’язань та за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, у тому числі при накладенні арештів на підставі ухвал суду на грошові кошти, які перебували на банківських рахунках та на реєстраційну суму в системі електронного адміністрування ПДВ платника податку.

(Лист ДФС від 23.07.2019 р. № 3410/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.)

 

Якщо із зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ, необхідно вилучити зайві податкові накладні, які не підлягали включенню до такої податкової накладної, то платник податку повинен скласти розрахунок коригування. В такому розрахунку коригування виводять в «0» (обнуляють) відповідні рядки зведеної податкової накладної, в яких зазначено зайві податкові накладні. Код причини коригування — 201 («Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ»).

Якщо ж необхідно додати податкову(і) накладну(і), яку(які) не включили до зведеної податкової накладної, то платник податку повинен скласти нову зведену податкову накладну, в якій зазначити дані податкових накладних не відображених у зведеній податковій накладній. Таку податкову накладну потрібно складати на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник податку зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.

(ІПК ДФСУ від 05.07.2019 р. № 3107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Якщо на дату постачання товару постачальником — платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім у зв’язку із збільшенням вартості відвантаженого товару та зміною курсу валюти при незмінному обсязі покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товару, та зареєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН.

(ІПК від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку зкомпенсацією вартості товарів/послуг.

Тож, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

Водночас об'єкт оподаткування податком на прибуток в зв'язку із такою компенсацією платник формує виключно за правилами бухобліку, адже положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування, пов'язаними з виплатою відшкодування.

(ІПК ДФС від 12.07.2019 р.  № 3250/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Продавець здійснює поставку товару партіями. На кожну партію товару продавець надав рахунки на оплату (під кожну окрему специфікацію). Попередню оплату покупець здійснив однією сумою, однак на цю операцію продавець склав окремі податкові накладні (ПН) на кожний виписаний рахунок на окрему партію товару. Чи має право покупець сформувати податковий кредит за цими ПН?

У постачальника на дату отримання попередньої оплати однією сумою виникають податкові зобов’язання з постачання товарів/послуг та обов’язок скласти й зареєструвати ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Те що продавець склав дві або більше ПН на попередню оплату товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ. За таких умов не можливо ідентифікувати ці операції.

Отже, покупець не має права сформувати податковий кредит на суми ПДВ, зазначені в ПН, які складені на кожний виписаний рахунок на окрему партію товару у разі здійснення покупцем попередньої оплати цього товару однією сумою.

(Лист від 12.07.2019 р. № 3241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Якщо за умовами попереднього договору кошти у вигляді гарантійних платежів зараховують в оплату майна, то така сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування ПДВ у платника податку.

У разі зміни напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення укладання основного договору, та в подальшому спрямовується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату змінинапряму використання гарантійного платежу платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих гарантійних платежів.

Якщо за умовами договору гарантійні платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягають поверненню після підписання основного договору, то ця сума гарантійних платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ.

(ІПК ДФСУ від 09.07.2019 р. № 3175/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

За порушення граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН до платника ПДВ застосовують штрафні санкції, визначені п. 1201.1 ПКУ. Але якщо мова йде про розрахунок коригування, який не надають отримувачу, та який не відображають у декларації з ПДВ, то судді проти застосування такого штрафу.

Вони вважають: штраф за п. 1201.1 ПКУ, можна застосовувати лише у разі, якщо платник податків — продавець товарів/послуг був зобов’язаний, відповідно до вимог ПКУ, скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування у зв’язку з:

постачанням товарів/послуг;

надходженням коштів від покупця як авансу;

зміною компенсації вартості товарів/послуг.

І, звичайно, за умови, що такі операції впливають (зменшують чи збільшують) суму податкових зобов’язань з ПДВ платника податку — продавця та мають відображатися у податковій звітності з ПДВ.

Отже, якщо платник не зобов’язаний складати та реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування (помилкове виписування, тощо), він звільняється від відповідальності у вигляді штрафу за п. 1201.1 ПКУ.

Оскільки така консультація індивідуальна, то, імовірніше, податківці й надалі будуть штрафувати за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН помилково складених податкових накладних.

(ІПК ДФСУ від 19.07.2019 р. № 3352/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

У періоді, коли податкова накладна була заблокована, виникли підстави для складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.

Утім, розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстрований в ЄРПН лише після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, до якої його складено. Це стосується й випадків, коли реєстрацію в ЄРПН такої податкової накладної зупинено згідно з п. 201.16 ПКУ.

Штрафи, передбачені п. 1201 ПКУ, не застосовують лише до тих податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію в ЄРПН яких зупинено, на період зупинення такої реєстрації.

Такі штрафи застосовують до платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, виходить, що платник ПДВ і радий би зареєструвати розрахунок коригування, складений до заблокованої податкової накладної, але зробити цього не може. І хоч його вини тут немає, штраф до нього все-одно застосують.

Аналогічні роз’яснення податківці надавали й раніше — див., наприклад, ІПК ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4581/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 12.03.2018 р. № 955/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

(ІПК ДФСУ від 15.07.2019 р. № 3252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Платник ПДВ у видатковій накладній зазначив декілька позицій склопакетів з різними розмірами, а їх кількість визначив у штуках. Всі позиції склопакетів незалежно від розмірів мають однакову номенклатуру та ціну за одиницю продукції. У податковій накладній платник податку вказав одну узагальнюючу позицію, де в графі 6 «кількість (об’єм, обсяг)» зазначив загальну площу всіх склопакетів (з різними розмірами) без зазначення їх кількості.

Податківці тут згадали про норми п. 44.1 ПКУ. Згідно з цим пунктом податкова накладна повинна бути сформована на підставі первинних бухгалтерських документів (зокрема, видаткової накладної). Тож, якщо податкова накладна не відповідає первинним документам податковий кредит формувати за нею не можна.

(ІПК ДФСУ від 03.07.2019 р. № 3068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Податок на прибуток

На суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування, здійснюється зменшення фінансового результату до оподаткування за п.п. 139.2.2 ПКУ.

Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до декларації з податку на прибуток підприємств, в якому згруповані всі різниці, що збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, з посиланням на відповідні норми ПКУ.

Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування у відповідному податковому (звітному) періоді відображається у рядку 2.2.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

(ІПК від 09.07.2019 р. № 3155/6/99-99-15-02-01-15/ІПК)

 

У періоді проведення зменшення корисності основних засобів у зв’язку з переходом на МСФЗ платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду. Така різниця відображається у рядку 1.1.1.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. У цьому звітному періоді збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму амортизації основних засобів, визначеної за МСФЗ, яка відображається у рядку 1.1.1 додатка РІ до декларації.

Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму амортизації, визначеної відповідно до положень п. 138.3 ПКУ, при розрахунку якої враховується вартість основних засобів без урахування результатів їх переоцінки (зменшення корисності) в результаті переходу на МСФЗ. Зазначена різниця підлягає відображенню у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до декларації.

(ІПК від 26.06.2019 р. № 2941/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.)

 

Якщо підприємство перераховує кошти нерезиденту за договорами на постачання послуг, пов’язаних із забезпеченням його участі у міжнародній виставці у вигляді послуги оренди стенду та сплати при цьому внеску за участь у виставкових заходах, воно повинно утримати податок на прибуток з таких доходів за ставкою в розмірі 15 % їх суми, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

(ІПК від 25.06.2019 р. № 2897/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.)

 

Єдиний податок / ФОП

Лише в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) платники єдиного податку першої-третьої груп мають здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) (п. 291.6 Податкового кодексу України; ПК).

Зазначена норма ПК не регулює порядок зміни розміру статутного капіталу платника єдиного податку.

Крім цього, пункт 292.11 ПК визначає: суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника не включають до складу доходу.

Отже, ПК не обмежує право єдиноподатника збільшувати свій статкапітал шляхом внесення майна. Тому така операція не перешкоджає підприємству перебувати на спрощеній системі оподаткування.

(Лист ДФС від 10.07.2019 № 3178/ІПК/04-36-12-04-21)

 

ФОП, який перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій і негрошовій формі. Про це нагадують податківці.

При цьому до складу витрат загальносистемник має право включати витрати господарської діяльності, пов’язані з отриманням зазначеного доходу, зокрема на рекламу. Обов’язкова умова - ці витрати пов’язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і підтверджені документально. Їх включають до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення та визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

(ІПК ГУ ДФС   від 27.06.19 р.  № 2997/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.)

 

У разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, ФОП-єдиноподатник має:

зареєструвати нову книгу обліку доходів (книгу обліку доходів і витрат) у контролюючому органі за новою податковою адресою (основним місцем обліку) після закінчення бюджетного року, в якому відбулася така зміна податкової адреси (місця проживання), до отримання доходів від здійснення підприємницької діяльності за новим місцем обліку;

подати податкову декларацію платника єдиного податку та сплатити єдиний податок за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року. З першого січня наступного року — за новою податковою адресою (основним місцем обліку);

сплатити ПДФО та подати податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року. З першого січня наступного року — за новою податковою адресою (основним місцем обліку);

подати звітність про суми нарахованого ЄСВ та сплатити ЄСВ за новим місцем взяття на облік.

 (Лист ДФС від 12.07.2019 р. № 3247/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

 

Фізичні особи, яким призначили пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, не звільнені від сплати за себе ЄСВ (ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; Закон № 2464).

Тобто особи, яким призначили пенсію за вислугу років та які не досягли пенсійного віку, скористатись пільгою з ЄСВ не можуть. Від сплати єдиного внеску за себе звільняються лише ті особи, які зазначені пунктах 4 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464. Зокрема:

ФОП, в т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

Також ці особи мають відповідати вимогам частини четвертої статті 4 Закону № 2464. А саме: вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Лист ДФС від 19.07.2019 № 3351/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК 

(Лист ДФС від 19.07.2019 р. N 3351/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК)

 

У день отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку коштів від виконання робіт (послуг) за агентськими договорами у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Водночас з урахуванням п. 292.4 ПКУ, при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди за агентськими договорами.

(ІПК від 04.07.2019 р. № 3088/6/99-13-02-03-15/ІПК.)

 

Фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування заповнює Книгу обліку доходів і витрат на підставі первинних документів, а саме: платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, квитанцій, фіскальних чеків, актів закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інших первинних документів, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

(ІПК від 20.06.2019 р. № 2833/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.)

 

ФОП — платник ЄП другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання юросіб (у т. ч. благодійних фондів) на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник ЄП під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

(ІПК від 18.06.2019 р.  № 2782/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.)

 

Готівкові розрахунки / РРО

Якщо вимкнули світло, то, як ми пам’ятаємо, замість РРО можна використовувати КОРО та РК. При цьому, як зазначили податківці, законодавство не вимагає отримувати довідку від постачальника електроенергії про зовнішнє відключення енергопостачання. Такої довідки також ніхто не вимагатиме у тоді, коли відключення було внутрішнім.

Також податківці нагадали, що у формі КОРО на РРО вже немає Розділу 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО», власне через що додаткових відомостей про відключення електроенергії не вносять.

(ІПК ГУ ДФС від 25.07.2019 р. № 3477/ІПК/08-01-14-08-17.)

 

Керівник письмовим наказом може закріпити виконання обов’язків касира, у частині проведення інкасації готівки до банку, як за касиром, так і за іншим працівником (наприклад водієм). Таким чином цей працівник здійснює інкасацію до банкуу разі наявності на робочому місці касира.

Видатковий касовий ордер оформлюйте на особу, яка буде здавати готівку до каси банку. Таку ж позицію контролери зазначили в недавньому листі від 10.05.2019 р. № 2049/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

(Лист ДФС від 12.07.2019 № 3227/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.)

 

Суб’єкт господарювання, який здійснює доставку товару замовнику, що був замовлений попередньо із відстрочкою платежу, може у розрахунковому документі (касовому чеку) зазначати форму оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу» та разом з товаром доставляти покупцю такий чек.

Суму готівкових коштів, отриману від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», можна вносити до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

(ІПК від 12.06.2019 р. № 2687/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

 

У разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу понад 1 млн грн і проведенні розрахунків із споживачами виключно у безготівковій формі (через банківські установи) суб'єкти господарювання можуть не використовувати РРО.

(ІПК від 27.06.2019 р. № 2953/Л/26-15-14-09-01-19-ІПК.)

 

Підприємство не має права встановлювати ліміт залишку готівки в касі підприємства, який помножений на 5. Однак,  має право тримати в касі готівку, яка перевищує самостійно встановлений ліміт протягом 5 робочих днів, включаючи день, в який вперше виникло перевищення та 5 робочий день включно.

Також підприємство має можливість здавати готівку у межах, що перевищує встановлений ліміт залишку готівки в касі, до:

операторів поштового зв'язку, національних операторів та небанківських фінансових установ;

через платіжні пристрої, через пункти приймання готівки або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації.

(ІПК ГУ ДФС від 02.07.2019 р. № 3032/ІПК/14-29-14-06-15.)

 

У ДФС у Харківській області повідомлено, що у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт LiqРау, WayForPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності).

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) РРО не застосовується.

Також застосування РРО не є обов’язковим, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку.

(ІПК від 01.07.2019 р. № 3004/ІПК/20-40-14-10-21)

 

 

Різне

КМУ уточнив норми Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою від 28.02.2000 № 419.

Зокрема підкоригував перелік підприємств, які подають скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Йдеться про підприємства, які належать до:

мікропідприємств;

непідприємницьких товариств (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ);

підприємств, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.

Також визначили, що фінзвітність та консолідовану фінзвітінсть  складають за МСФЗ суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях. Раніше йшлося про підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалинзагальнодержавного значення. Таке уточнення зробили відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VIII. Постанова набере чинність з дня опублікування.  

(Постанова КМУ від 17.07.2019 № 625)

 

Положеннями ПКУ не передбачено окремої процедури скасування наказів (рішень) про призначення перевірки. На цьому наголосили фахівці ДФСУ.

Водночас контролери зауважили, що ст. 55 ПКУ визначена можливість скасування будь-якого рішення контролюючого органу контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Можливість оскарження в адміністративному або судовому порядку рішень, прийнятих контролюючим органом, передбачена ст. 56 ПКУ.

(ІПК ДФС від 05.07.2019 р. № 3110/6/99-99-14-03-03-15/ІПК.)

 

Із 12 липня запрацювали зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Завдяки ним перевізники можуть вже складати електронну ТТН. Сам ж форма ТТН викладена в новій редакції.

Оформлюють ТТН в електронній формі таким чином: підписують за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

(Наказ Мінінфраструктури від 03.06.2019 р. № 413.)

 

Платник податків зберігає документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період протягом не менш як 2555 днів:

 з дня подання звіту про контрольовані операції (далі — звіт), на підставі якої його складали;

 з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такого звіту, якщо звіт не подали (п. 44.3 ПКУ).

Якщо отримали запит про подання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, надайте всі документи, що містять інформацію, визначену підпунктом 39.4.6 ПКУ.

(Лист ДФС від 25.06.2019 р. № 2898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

З 5 серпня 2019 року стартує запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN

 

Additional information