Підбірка новин законодавства станом на 01.04.2019 року

Податок на додану вартість

Датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.

Виходячи з цього, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

На дату надходження коштів на зазначені поточні рахунки платник податку зобов'язаний скласти відповідні податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. (ІПК від 15.03.2019 р. № 1060/ІПК/26-15-12-01-18)

 

У випадку якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450, у тому числі якщо фактичне повернення коштів відбувалося у попередньому (звітному) періоді. (ІПК від 12.03.19 № 998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

При здійсненні операцій з постачання ТМЦ на загальну суму їх відвантаження постачальником були складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, а покупцем на підставі таких накладних був сформований податковий кредит.

Оскільки у ході транспортування частина ТМЦ була визнана викраденою (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то покупець на підставі пп. «г» п. 198.5 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, на таку частину має нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей , і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Якщо у ході слідства, проведеного правоохоронними органами, відбуватиметься повернення винними особами викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за викрадені цінності, то платник податку з метою зменшення суми податкових зобов'язань має право скласти розрахунки коригування до такої зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог пп. «г» п. 198.5 ПКУ, в яких зі знаком «-» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються. Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.

При цьому, враховуючи те, що суми коштів, повернуті винними особами як відшкодування збитків за викрадені ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ, то на дату отримання таких коштів платник має скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.

Крім цього, повідомляємо, у разі якщо відбувається операція з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, у випадках, визначених п.п. 14.1.191 ПКУ та абз. 2 п. 189.9 ПКУ, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

(ІПК від 15.03.2019 р.  № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Згідно з п. 21 Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Тому якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товару, постачальник (продавець) на дату постачання товару складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

(ІПК від 07.03.2019  р. № 948/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Відповідно до п. 3.3 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої

постановою Правління Нацбанку від 21.01.2004 р. № 22, операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту «Призначення платежу» цього електронного розрахункового документа.

Згідно з п. 2.35 глави 2 Інструкції № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. У випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.(ІПК від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Якщо платник податку при перераховані попередньої оплати за товари/послуги на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не отримані протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при перерахуванні попередньої оплати за товари /послуги. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при перерахуванні попередньої оплати за товари /послуги сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але товари/послуги не поставлено, а тому вони фактично не використовуватимуться у господарській діяльності покупця, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. (ІПК від 12.03.2019 р. № 1012/ІПК/11-28-12-01-13.)

 

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.Під час отримання від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

(ІПК ДФСУ від 12.03.2019 р. № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК.)

 

Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується.(ІПК від 06.03.19 № 914/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ, та відповідно не дає підстав для зменшення податкових зобов'язань постачальником, який склав таку податкову накладну, при зменшенні компенсації вартості товарів/послуг.

При цьому покупець таких товарів/послуг у випадку зменшення компенсації вартості товарів/послуг зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг у випадку, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту покупця.(ІПК від 05.03.19 №898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору надається доступ до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), та скориставшись таким доступом платник отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання програмної продукції, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання доступу до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів (інтернет-платформи), розцінюється як операція з постачання програмної продукції або операція з надання права на використання програмної продукції, та не підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ або п.п. 196.1.6 ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням доступу до програмної продукції розуміється виключно надання права на пошук, обробку і отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такої програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 28.02.2019 р. № 794/ІПК/26-15-12-01-18.)

 

У разі якщо обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, або обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується податкового номера продавця/покупця, відповідає номерам зазначеним в Реєстрі платників ПДВ, з додатковим зазначенням числових номерів філії, то податкова накладна виправленню не підлягає.

У разі якщо обов’язковий реквізит, який стосується опису (номенклатурі) товарів/послуг зазначений  іноземною мовою з причини неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару та це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, то така податкова накладна виправленню не підлягає.

(ІПК від 19.02.2019 р. № 614/ІПК/26-15-12-01-18)

 

За операцією з постачання послуг платник ПДВ – постачальник склав податкову накладну, але така податкова накладна не була зареєстрована в ЄРПН. Після постачання послуг зменшилася сума компенсації їх вартості.

Такий платник ПДВ - постачальник матиме право зменшити податкові зобов’язання лише після реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) послуг відповідного розрахунку коригування. Причому, такий розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН лише після реєстрації в ЄРПН постачальником податкової накладної, до якої він складений, та за умови, що з дати складання такої податкової накладної не минуло 1095 календарних днів.

(ІПК ДФСУ від 25.02.2019 р. № 729/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Податок на прибуток

ГУ ДФС у Полтавській області зазначено, що у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів(ІПК від 07.03.19 №938/ІПК/16-31-12-04-23

 

Розглядаючи питання застосування правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року, її можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році за умови подання нерезидентом довідки за цей звітний податковий період (рік) після закінчення цього звітного (податкового) року.

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

(ІПК від 20.03.2019 р. № 1115/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінрезультат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Для такого платника, який прийняв рішення про незастосування коригування фінрезультату до оподаткування на різниці відповідно до порядку, встановленого пп. 134.1.1 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є фінрезультат до оподаткування без його подальшого коригування. (ІПК від 06.03.19 № 914/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок, звільнення (зменшення) суми такого податку чинним законодавством не передбачено.

(ІПК від 20.02.2019 р. № 642/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Єдиний податок / ФОП

Якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа — підприємець платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону. (ІПК від 13.03.19 р. № 1023/ІПК/13.1-12)

 

Надання юрособою-єдинником групи 3 поворотної фіндопомоги не на постійній основі не суперечить вимогам пп. 291.5.1 ПКУ щодо перебування на спрощеній ситсемі оподаткування.Водночас діяльність з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам (ФОП) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, за умови здійснення якого юрособа не має права застосовувати спрощену систему оподаткування (абз. 6 пп. 291.5.1 ПКУ).(ІПК від 28.02.19 № 806/10/ІПК/14-29-12-03-22)

 

Фізичні особи — підприємці, у тому числі які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. (ІПК від 07.03.19р. №952/М/99-99-14-05-01-14/ІПК.)

 

У разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі запис в Книзі обліку доходів здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, а датою отримання доходу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП або отримання готівки в касу.

(ІПК ДФС від 01.03.2019 р. № 845/6/99-99-13-01-03-15/ІПК.)

 

Відповідно до п. 5 і п. 15 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов'язання, яка не підлягає погашенню.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 11, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, в дохід підприємства - платника єдиного податку третьої групи включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та сума кредиторської заборгованості, списана в результаті ліквідації кредитора. (ІПК від 22.02.2019 р. № 676/99-99-12-02-03-15/ІПК)

 

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню (п. 5 та 15 ПБО 15).

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 ПБО 11).

Таким чином, до доходу підприємства — платника єдиного податку третьої групи включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та сума кредиторської заборгованості, що списана внаслідок ліквідації кредитора. (ІПК від 22.02.19 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

 

Готівкові розрахунки / РРО

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт або платіжних систем із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг. У розрахунковому документі (касовому чеку з РРО) обов’язково має бути вказано форму оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо).

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО. Водночас у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі через установи банків з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.(ІПК від 13.03.19 №1027/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

 

Різне

Особи, які прибули у відрядження, не являються платниками туристичного збору з огляду на виключення, передбачені п.п. «б» п.п. 268.2.2 ПКУ.Проте, чи може підприємство замість направленого у відрядження працівника, який не надав у місці проживання (ночівлі) наказ про відрядження та у зв’язку з чим йому нараховано туристичний збір (далі - Збір), здійснювати сплату суми Збору у безготівковій формі, чи буде у такому разі закладом тимчасового розміщення виконано функцію податкового агента? Податківці відповідають, що форма сплати Збору ПКУ не регулюється.

Право підприємства сплачувати Збір замість своїх працівників ПКУ не обмежується, але на момент розміщення направленого у відрядження працівника у місці проживання (ночівлі) має бути здійснена оплата Збору та наявний документ, що підтверджує таку сплату.

(ІПК ДФС від 20.03.2019 р. № 1128/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.)

 

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 р. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 та становлять 365 календарних днів.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (пп. 2 п. 9 р. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7).

Водночас розрахунки за договором уступки вимоги між кредитором-резидентом та новим кредитором - нерезидентом в рамках договору уступки вимоги не можуть вважатися надходженням валютної виручки за експортним договором поставки.  (ІПК від 06.03.2019 р. № 912/ІПК/26-15-14-06-04-31)

 

У разі дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», а також норм ПКУ щодо подання звітності в електронній формі, ДФС не вбачає підстав щодо заборони формування та збереження документів платниками податків в електронному вигляді. (ІПК від 06.03.2019 р. № 913/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Спеціальний порядок державної реєстрації прав власності на об’єкти незавершеного будівництва встановлений ст. 271 Закону від 01.07.2004 р. № 1952-ІV. Об’єктами оподаткування податком на нерухомість вважаються об’єкти нерухомості, що перебувають у власності — об’єкти нерухомого майна, що внесені до Державного реєстру прав.

Таким чином, об’єкти, реєстрація яких у Державному реєстрі прав здійснена в порядку ст. 271  не відповідають ознаці об’єкта оподаткування податком на нерухомість.(ІПК від 12.02.2019 р. № 500/ІПК/08-01-12-03-16)

 

Згiдно з п.п. 168.4.3 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних oci6, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого то нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

(Лист ДФС від 27.03.2019 р. № 10278/7/99-99-13-04-04-17.)

 

У разі порушення платником податків граничних термінів сплати по ППР, відповідно до якого платнику податків нараховано суму штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу) в зв’язку з порушення податкового законодавства, контролюючими органами нараховується пеня відповідно до ст. 129 ПКУ починаючи з першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання по ППР. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов’язання (його частини) скасовується (п. 129.2 ПКУ).

Тому, у разі адміністративного та/або судового оскарження платником ППР контролюючого органу, щодо якого ДФС та/або судом прийнято рішення щодо часткового скасування ППР, пеня за період заниження такого грошового зобов’язання (його частини) скасовується, а на іншу частину грошового зобов’язання пеня нараховується за весь період, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження.

(ІПК ДФСУ від 18.03.2019 р. № 1097/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.)

 

Декларація про валютні цінності за І квартал 2019 року НЕ подається.

 

 

Additional information