Підбірка новин законодавства станом на 01.08.2018 року

Податок на додану вартість

 

ДФСУ надало роз’яснення щодо порядку заповнення податкової накладної з урахуванням положень Постанови №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» у частині застосування заокруглень загальних сум у чеках та інших документах.

Пунктом 4 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015р., №1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Отже, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов’язаний на дату, визначену статтею 187 розділу V ПКУ, визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до пункту 188.1 ПКУ, скласти податкову накладну у порядку, визначеному Наказом №1307, і зареєструвати її в ЄРПН. (ДФС від 16.07.2018р. №3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Щодо оподаткування ПДВ операції зі списання безнадійної дебіторської заборгованості:

¾      якщо платник ПДВ – покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від платника ПДВ – постачальника податкової накладної, складеної ним до 01.07.2015, але такі товари/послуги у межах терміну позовної давності не були поставлені, то у податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платнику ПДВ необхідно відкоригувати таку суму податкового кредиту. У даному випадку зменшення суми податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки;

¾      якщо платник ПДВ – покупець здійснив попередню оплату за товари/послуги та сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від платника ПДВ – постачальника податкової накладної, складеної ним після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги у межах терміну позовної давності не були поставлені, то у податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості, платнику ПДВ – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ. (ІПК ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

«Зменшуючий» розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Спеціалісти ДФСУ радять здійснювати зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податківці з урахуванням термінів, визначених абз. 15-16 п. 201.10 ПКУ. Тобто, реєстрація в ЄРПН повинна бути здійснена:

¾      для «зменшуючих» розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони були складені;

¾      для «зменшуючих» розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені. (ІПК ДФСУ від 20.07.2018 р. № 3204/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Платник ПДВ може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену у розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, реєстрацію якого у ЄРПН зупинено, лише після припинення процедури такого зупинення:

        у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування — у декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;

        у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН — у декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН. (ІПК ДФСУ від 25.07.2018 р. № 3260/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Операція з вивезення за межі митної території України товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв’язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, з поверненням нерезидентом оплати за товар, оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.

Операція з вивезення за межі митної території України товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв’язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту, за винятком операцій з вивезення, перерахованих у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, підлягає звільненню від оподаткування ПДВ.

При цьому, якщо платник ПДВ за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

(ІПК Офісу великих платників податків ДФС від 16.07.2018 р. № 3130/ІПК/28-10-01-03-11.)

 

Сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, яка була несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду в межах 1095 к. дн. з дати складання податкової накладної. Відповідно, така сума ПДВ може брати участь у розрахунку суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, починаючи з періоду відображення такої суми у податковій звітності з ПДВ. (ДФСУ від 19.07.2018 р. № 3190/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Операції з постачання послуг із міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом оподатковують ПДВ за нульовою ставкою. Перевезення вважають міжнародним, якщо його здійснюють за єдиним міжнародним перевізним документом. Таким документом можуть бути:

¾      авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

¾      міжнародна автомобільна накладна (CMR);

¾      накладна СМГС (накладна УМВС);

¾      коносамент (Bill of Lading);

¾      накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest);

¾      інші документи, визначені законами України.

Нульову ставку ПДВ застосовують до операцій із міжнародного перевезення вантажів уздовж усього маршруту перевезення вантажів у цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза її межами, за умови якщо перевезення здійснюють за єдиним міжнародним перевізним документом. (Лист ДФС від 11.07.2018 р. № 3062/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

У складі орендної плати орендар має відшкодовувати всі елементи витрат, пов’язані з наданням майна в оренду, в т. ч. земельний податок.

Якщо орендодавцем є бюджетна установа, відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, компослуги та енергоносії не включають до бази оподаткування ПДВ. Якщо орендодавцем є інша особа — платник ПДВ, відшкодування будь-яких витрат включають до бази оподаткування ПДВ. Відшкодування земельного податку й інших витрат за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна. Тому такі суми є об’єктом оподаткування ПДВ, їх включають до бази оподаткування ПДВ за відповідний звітний період.(Лист ДФС від 16.07.2018 № 3126/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Податок на прибуток

 

Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 привели у відповідність з оновленим Законом про бухоблік. Зміни діють з 14.07.2018р. Виняток — норма про подання фінзвітності, складеної на основі таксономії за МСФЗ в єдиному електронному форматі. Вона запрацює, як і вимагає Закон про бухоблік, з 1 січня 2019 року.

Нова редакція п. 2 Порядку № 419 чітко визначає склад проміжної фінзвітності (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців). До неї входять тільки дві форми: Баланс та Звіт про фінрезультати. Щоправда, такий неповний формат призначений лише для підприємств, які складають звітність за НП(С)БО.(Постанова КМУ від 11.07.2018 р. № 547)

 

Праця і зарплата

Державна служба України з питань праці в листі від 26.07.2018 р. № 5892/4/4.3-ДП-18 роз'яснює, що:

¾      в разі порушення термінів виплати заробітної плати не більше ніж за один місяць застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, тобто в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Причому така відповідальність до роботодавця застосовується в зазначеному розмірі незалежно від періодичності (1-2 або більше разів на рік) здійснення такого порушення;

¾      при порушенні термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць - застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП, тобто в розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

¾      при виплаті заробітної плати один раз на місяць (тобто аванс працівникам не виплачується) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, тобто в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зазначені штрафні санкції застосовуються за факт правопорушення, тобто в одноразовому розмірі, але не за кожного працівника, щодо якого були порушені терміни виплати заробітної плати.

 

Мінсоцполітики в листі  від 11.07.2018 р. № 1217/0/101-18/28 інформує, що згідно зі ст. 107 КЗпП оплата за роботу в святковий день працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками здійснюється в розмірі подвійної годинної ставки.

Згідно зі статтею 108 КЗпП робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (територіальною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

У листі робиться висновок, що за роботу в святковий день у нічний або вечірній час, доплата нараховується без подвоєння, на загальних підставах.

Тобто, тарифна ставка за роботу у вихідний, як у денний, так і в нічний час, нараховується в подвійному розмірі, а доплата за роботу в нічний (вечірній) час нараховується в розмірі не менше 20 відсотків зі звичайною тарифної ставки, а не з подвійної тарифної ставки вихідного дня.

 

Щодо оформлення зміни статусу працівника з сумісника на основне місце роботи Мінсоцполітики зазначило наступне.

Згідно із частиною першою ст.32 КЗПП переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство допускається тільки за згодою працівника.

Пунктом 31 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що переведення на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

У зв’язку з цим, якщо працівник залишається працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні ст. 32 КЗПП, не можу бути застосовувано.

Таким чином, у такому випадку  працівника доцільно звільнити з посади за сумісництвом, а вже потім прийняти на основне місце роботи за новим трудовим договором, ураховуючи вимоги ст. 24 КЗПП. (Лист Мінсоцполітики від 18.10.2017р. №446/0/22-17/134)

 

26 липня в газеті «Урядовий кур’єр» № 138 опубліковано Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 р. № 12 (далі – Порядок № 12). Порядок № 12 набере чинності 1 жовтня 2018 року. З набранням чинності Порядком № 12 старий Порядок фінансування, затверджений постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. № 26, втратить чинність.

 

Постанова фонду соцстраху від 19.07.2018 року № 13 "Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" набула чинності 27 липня 2018 року після її оприлюднення.

Орган утворюється на кожному підприємстві, що використовує найману працю незалежно від форми власності, і приймає рішення про призначення або відмову в призначенні  матеріального забезпечення.

Комісія із соціального страхування підприємства створюється при чисельності застрахованих осіб понад 15 працюючих за наймом. При чисельності на підприємстві застрахованих осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування підприємства.

Відповідно до затвердженого Положення, комісія здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення, а також розглядає скарги працівників підприємства на рішення комісії. (детальніше див. Постанову №13)

 

Єдиний соціальний внесок

З 06.07.2018 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 15.05.2018р. № 511, яким внесено зміни та доповнення до наказу Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року  Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.

З огляду на зазначене звіти за формами Додатка 4 за звітний період:

¾      липень 2018 року (які подаються з 01 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435;

¾      звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

 

Для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюють у розмірі 8,41%. Підстава для застосування такої ставки ЄСВ — завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) про встановлення групи інвалідності.

Роботодавець нараховує ЄСВ працівникові з інвалідністю за таким розміром починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше, ніж отримає завірену копію довідки до акта огляду у МСЕК. Припиняють застосовувати такий розмір ЄСВ датою припинення інвалідності на підставі рішення МСЕК. До дати одержання завіреної довідки і після дати припинення інвалідності роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22%. (Лист ДФС від 12.07.2018 р. № 3076/ІПК/25-01-13-06-09.)

 

Бухгалтерський облік

Порядок визнання, оцінки основних засобів і нарахування їх амортизації визначає МСБО 16 «Основні засоби». У пункті 55 МСБО 16 передбачено, що амортизувати актив починають, коли він стає придатним для використання, і припиняють на одну з двох дат, яка настає раніше:

¾      на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу;

¾      на дату, з якої припиняють визнання активу.

Тобто припиняти нараховувати амортизацію на період виведення ОЗ з експлуатації не передбачено. Тому якщо такі ОЗ призначені для використання у госпдіяльності платника податку і в бухобліку не припиняють нараховувати амортизацію на період їх виведення з експлуатації у зв’язку з консервацією, капремонтом, модернізацією, модифікацією, то у податковому обліку на них також нараховуватимуть амортизацію. (Лист ДФС від 19.07.2018 № 3171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

ПДФО і Військовий збір

Якщо підприємство фінансують не з бюджету, добові для закордонного відрядження не оподатковують ПДФО, якщо їх сума не перевищує 80 евро за кожен календарний день такого відрядження. Крім того, Податковий кодекс України не встановлює граничного розміру витрат на оплату вартості проживання у закордонному відрядженні. (Лист ДФС від 30.07.2018 р. № 3313/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.)

 

Спеціалісти ДФСУ продовжують наполягати на тому, що компенсація працівникові витрачених коштів - це оподатковуваний дохід (консультації ДФС від 10.05.2018 р. № 2080/6/99-99-13-02-03-15/ІПК , № 2081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 16.07.2018 р. № 3136/6/99-99-15-02-01-15/ІПК).

У своїх консультації податківці зазначають: якщо підзвітною особою (працівником) придбання товарів (робіт, послуг) здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (працедавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій підзвітній особі за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід і обкладається податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

 

Спеціалісти ДФСУ в ІПК від 10.07.2018 р. №3055/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначили, що  кошти, що надані юридичною особою (роботодавцем) фізичній особі (працівнику) як допомога на лікування за кордоном, не оподатковується ПДФО та військовим збором за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги.

До таких документів, зокрема, але не виключно належать: наявність та характеристики хвороби, патологічного стану платника податку, документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування, хвороби та її стану.

 

Єдиний податок / ФОП

 

Якщо платник єдиного податку ІІІ групи відвантажив товари на спрощеній системі оподаткування за ставкою 5% (без сплати ПДВ). Оплату за ці товари отримав уже після переходу на ставку 3% (зі сплатою ПДВ). У такому разі періодом виникнення доходу буде квартал, коли надійшли кошти. До доходу платник включає всю суму коштів, отриману від покупця. Податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, якщо платник не обрав касового методу визначення податкового зобов’язання. (Лист ДФС від 20.07.2018 № 3201/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Готівкові розрахунки/ Валюта

 

Спільний лист НБУ і ДФСУ від 17.04.2003 р. № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316, в якому встановлювалася послідовність подання валютної декларації і отримання довідки про проведення декларування, втратив свою актуальність і відкликаний з місць застосування. Відтепер:

1) валютне декларування здійснюють окремо в ДФС і в НБУ без певної послідовності;

2) засвідчувати декларацію, що надається до НБУ, у ДФСУ тепер не потрібно.

Як і раніше, валютну декларацію слід подавати щокварталу у строки, установлені для подання контролюючим органам квартальної та річної фінзвітності  за формою, затвердженою наказом № 207 (п. 3 наказу № 207).

До НБУ декларацію подають у паперовій формі поштою або власноручно до регіональних відділень (за адресами, зазначеними в листі). (Лист НБУ від 12.07.2018 р. № 40-0006/38073)

 

У листі ДФСУ від 16.07.2018 р. N 3117/6/99-99-14-05-01-15/ІПК розглянуто питання щодо заповнення графи "N з/п" прибуткових та видаткових касових ордерів.

На думку ДФС, у графі "N з/п" прибуткових та видаткових касових ордерів зазначається номер за порядком запису, в кожному окремому прибутковому та видатковому касовому ордері.

Водночас відповідальність за невірне зазначення номеру за порядком графи "N з/п" прибуткових та видаткових касових ордерів чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, для отримання роз’яснення з порушених питань, ДФС радить звернутись до НБУ. Нагадуємо, що у своєму листі від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326 НБУ зазначає наступне:

У реквізиті "N з/п" прибуткового касового ордеру та видаткового касового ордеру проставляється номер за порядком (скорочено - N з/п) таких ордерів. При цьому, зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті "N з/п" проставляється - 1.

 

Спеціалісти ДФСУ зазначили, що підписувати прибуткові і видаткові касові ордери може особа, яку уповноважив керівник, замість керівника, головного бухгалтера та касира. У документах слід зазначати прізвище та ініціали такої особи та/або осіб. (Лист ДФС від 13.07.2018 № 3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

 

Рішенням Правління НБУ від 12.07.2018р. № 443-рш "Про розмір облікової ставки" підвищено облікову ставку до 17,5% річних з 13 липня 2018 року.

 

Різне

 

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку розміщує на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік лекгових автомобілів, з року випуску яких минуо не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (ст. 267.2.1 ПКУ).

Визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку.

Отже, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля Товариства (з урахуванням округлення), то автомобіль Товариства (в т.ч. спеціалізований) є об’єктом оподаткування транспортним податком. (Лист ДФС від 20.07.2018р. №3219/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

 

16 липня 2018 року ДФСУ оприлюднила оновлений план перевірок суб'єктів господарювання.

Зміни були внесені у Розділ І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" та Розділ ІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів.

25 липня 2018 року ДФСУ опублікувала ще одне оновлення - план перевірок фізичних осіб - підприємців.

 

З 2 липня 2018 р. почали діяти нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів. МФО єдиний для усіх територій – 899998, банк отримувача Казначейство України. Звертаємо увагу, що рахунки для сплати ЄСВ не змінилися.

Для зручності платників та з метою уникнення втрати бюджету, встановлено перехідний період – до 11 вересня 2018 р.

На час перехідного періоду до 10 вересня 2018 року залишаються активними для зарахування податків, зборів, платежів два комплекти рахунків, тобто відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях, які діяли до 02.07.2018 та відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО - 899998), та які діють з 02.07.2018р. (лист ГУ Казначейства від 23.06.2018 № 12-08/288-10407)

Починаючи з 10.09.2018 року зарахування буде здійснюватись виключно на нові рахунки.

 

На сайті ДФС оприлюднено ставки місцевих податків та зборів на 2019 рік.

 

Additional information