Підбірка новин законодавства станом на 01.05.2018 року

Податок на додану вартість

 

Наказом Мінфіну від 23.03.2018 року № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок її заповнення. У новій редакції викладено Додатки 1, 5 та 9 до декларації з ПДВ.

Наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Станом на 01.05.2018р. Наказ №381 не набрав чинності.

 

Відповідно до форми уточнюючого розрахунку суму штрафу, яку платник нарахував самостійно у зв'язку з виправленням помилки (у разі позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання й сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду уточнюючого розрахунку), відображають у графі 6 рядка 18.1 і не відображають у графах 4 та 5 рядка 18.1.

Отже, за допомогою уточнюючого розрахунку відбувається виправлення показників, зазначених у декларації з ПДВ, оскільки у ній немає рядків, де треба вписати суму штрафу. Виправити суму штрафу, визначену в уточнюючому розрахунку, шляхом подання іншого уточнюючого розрахунку не є можливим. (ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1607/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Для обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (у тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижча ніж митна вартість відповідних товарів, визначена відповідно до МКУ, із урахуванням мита й акцизного податку, які має бути сплачено й зараховано до ціни товарів.

При цьому сплата резидентом - платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює бази оподаткування ПДВ. Сплачений під час імпорту таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового й митного законодавства, зараховують до складу податкового кредиту платника за умови виконання вимог п. 198.3 ПКУ.(ІПК ДФСУ від 20.04.2018р. № 1737/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

З метою оподаткування ПДВ під час здійснення операцій із постачання товарів, оплата за які не відбулася й постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань із ПДВ уважається дата, на яку припадає початок передання товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передання (переміщення) товару, є дата, указана в документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст. 307 Господарського кодексу Україниоформляються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення. (ІПК ДФСУ від 30.01.2018р. № 340/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

На дату отримання від орендарів коштів, які є оплатою вартості послуг з оренди за останній місяць оренди, незалежно від того, у межах якого договору (попереднього чи основного) здійснюють таку оплату, товариство (орендодавець - платник ПДВ) повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Кошти, отримані товариством від орендарів у вигляді гарантійного (забезпечувального) платежу, незалежно від того, у межах якого договору (попереднього чи основного) здійснюють таку оплату, не зумовлюють у товариства податкових наслідків із ПДВ. Податкові зобов'язання товариством і податковий кредит орендарем під час отримання/перерахування таких коштів не визначають.

При цьому на дату зарахування таких коштів у рахунок оплати вартості послуг з оренди чи за резервування орендної площі або в рахунок оплати інших послуг товариство зобов'язано визначити податкові зобов'язання з ПДВ (за умови, що таке зарахування є першою подією) та скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Щодо суми коштів, отриманих товариством як суми неустойки (штрафів та/або пені) унаслідок невиконання або неналежного виконання орендарем договірних зобов'язань, то такі кошти не є оплатою вартості поставлених (що підлягають постачанню) товарів/послуг і не змінюють базу оподаткування ПДВ товарів/послуг. Такий самий висновок міститься в Узагальнюючій податковій консультації щодо включення до бази оподаткування ПДВ та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затвердженій наказом ДПСУ від 06.07.2012р. № 590. (ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1608/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

У дилера (покупця) виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (мотиваційних виплат), яку він отримує від виробника (продавця) у зв’язку з досягненням відповідних показників. Базою оподаткування буде сума отриманої винагороди. (Лист ДФС від 16.04.2018р. №1611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Згідно з договором постачання усі витрати і ризики, пов’язані з доставкою товару до місця призначення транспортним перевізником, покладено на продавця. При цьому дата, колипродавець передає товар транспортному перевізникові, не збігається із датою, коли товар отримує покупець.

У такому випадку якщо не було попередньої оплати, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважають дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцеві, або перевізнику.(Лист ДФС від 12.04.2018р. № 1539/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

У розрахунку коригування, складеному з 01.01.2017р. до податкової накладної, складеної до 01.01.2017р., в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД/код послуги згідно з ДКПП, чинний на час складання такого розрахунку коригування. (Лист ДФСУ від 12.04.2018р. № 1545/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено. (Лист ДФС від 05.04.2018р. N1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається одночасна зміна номенклатури, кількості і ціни товарів/послуг, то у розрахунку коригування до такої податкової накладної у першому рядку зі знаком «-» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура, кількість і ціна яких змінюється, зокрема:

¾      у графі 1 — номер за порядком рядка податкової накладної, що коригується;

¾      у графі 7 — кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, номенклатура, кількість і ціна яких змінюється, зі знаком «-»;

¾      графи 9 та 10 не заповнюються;

¾      у графах 3, 4.1 - 4.3, 5, 6, 8, 11, 12 зазначаються (незмінними) показники з відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;

¾      у графі 13 вказується обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».

У другому рядку такого розрахунку коригування зазначаються усі правильні (змінені) дані по товарах/послугах, ціна та кількість яких змінюється. При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування такому рядку присвоюється новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується. (ДФСУ від 05.04.2018р. №1406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

У разі списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання продукції, у межах норм її природного убутку, та якщо під час придбання такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість такої продукції включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством.

Постановою КМУ від 23.11.2016 р. № 1066 низку нормативно-правових актів, які затверджували норми природного убутку продукції (сировини, матеріалів), було визнано такими, що не застосовуються на території України. Тож наразі відсутні норми природного убутку щодо деяких видів продукції (сировини, матеріалів). При цьому можливості самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природного убутку продукції законодавством не передбачено. (ДФСУ в ІПК від 29.03.2018р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Платник ПДВ, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг). (ДФСУ від 27.03.2018р. №1242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Починаючи з податкової звітності за перший звітний період 2017 року сільгоспвиробники подають декларацію з ПДВ із позначкою «0110». У разі виявлення починаючи з 01.01.2017 помилок у деклараціях із позначками «0121»-«0123» за звітні періоди до 01.01.2017 уточнення проводять за формою уточнюючого розрахунку до декларації «0110». У межах чинних норм не можна зменшувати податкові зобов’язання з ПДВ, які не підлягали і фактично не були сплачені до бюджету в рамках дії спеціального режиму оподаткування.

Тому за результатами таких уточнень платник податку може лише збільшити позитивне значення різниці між податковим зобов’язанням і податковим кредитом. Така сума підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі. (Лист ДФС від 20.04.2018р. №1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Якщо вартість товарів для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) включають до вартості продажу готової продукції, компенсувальних податкових зобов’язань з ПДВ не нараховують. Таку готову продукцію мають використовують в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів. (Лист ДФС від 20.04.2018 р. № 1783/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Податок на прибуток

 

07.03.2018 набула чинності постанова КМУ від 31.01.2018 р. №108, згідно якої із переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

У разі здійснення у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 року господарських операцій із нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Естонії, Латвії, Мальті чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв визначених у п.п. «а»-«б», «г»-«ґ» пп. 39.2.1.7 ПКУ, вони будуть визнаватись контрольованшии у разі одночасного виконання наступних умов:

¾      річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

¾      та обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначенний за правилами бухгалтерського обліку), перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). (ІПК ДФС від 10.04.2018р. № 1500/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Уряд прийняв постанову від 11.04.2018 р. № 295, якою з переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, виключено Республіку Болгарія.

 

Спеціалісти ДФСУ в ІПК від 17.04.2018р. №1687/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначили, що дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн грн. до 01.01.2017 року і 150 млн. після 01.01.2017 року) платника податків від будь-якої діяльності для цілей ТЦУ та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн грн. до 01.01.2017 року і 10 млн. після 01.01.2017 року) платника податків із кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих процентів на користь пов'язаної особи - нерезидента враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн грн. до 01.01.2017 року і 10 млн. після 01.01.2017 року) платника податків.

 

Організаційно-правові форми нерезидентів, що не сплачують корпоративний податок, і відповідні держави, у яких зареєстровані такі нерезиденти як юридичні особи, наведено в Переліку № 480. ПКУ не передбачає потреби підтверджувати організаційно-правову форму нерезидента в разі її відповідності Переліку № 480.

Водночас ДФС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, який видає фінансовий (податковий) орган відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. (ДФС від 17.04.2018 р. № 1680/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Праця і зарплата

 

Статтею 15 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, передбачено надання додаткових оплачуваних відпусток. Такі відпустки мають цільове призначення: для виконання лабораторних робіт, складання державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту і т. і.

Якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки. Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні відпустки не вбачається правових підстав. (Мінсоцполітики України лист від 26.03.2018 р. №479/0/101-18/284)

 

Під час перевірок об’єкт перевірки та його посадових осіб притягують до відповідальності одночасно із внесенням припису. Причому незалежно від того, чи усунули виявлені порушення в ході перевірки.

У разі виявлення порушення, яке роботодавець не усунув під час перевірки, інспектор праці вносить припис і вживає заходів для притягнення до відповідальності об’єкта відвідування та його посадової особи.

Якщо роботодавець виконав вимоги припису, інспектор праці не має підстав притягувати об’єкт відвідування та його посадових осіб до відповідальності згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. (Лист Держпраці від 11.01.2018р. №183/3/4.3-3В-18)

 

Якщо підвищення посадових окладів відбувається один раз на три місяці, то згідно з положенням п. 11 Порядку № 1078 право на індексацію не відбувається, оскільки зростає розмір посадового окладу. При цьому Порядок № 1078 не передбачає положення щодо конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад. (Лист Мінсоцполітики від 04.01.2018р. № 1/0/66-18.)

 

Якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов'язки з ведення військового обліку, які не передбачено посадовою інструкцією, то за їх виконання встановлюється відповідна доплата. Зазначене відповідає функціональному призначенню доплат і надбавок, що є елементами тарифної системи, за допомогою яких компенсують відхилення від умов роботи, що визнаються нормальними й безпосередньо не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах.

Якщо в посадовій інструкції, наприклад, інспектора з кадрів, визначено завдання з ведення військового обліку, то доплата, передбачена Порядком, не виплачується. У такому разі фахівець кадрової служби при веденні військового обліку виконує свої безпосередні обов'язки та отримує відповідну оплату з урахуванням виконання зазначених функціональних обов'язків. (Лист Мінсоцполітики від 09.02.2018р. № 227/0/101-18/281)

 

ПДФО

 

Сума коштів, яка за домовленістю сторін визначена як забезпечувальний внесок, отримана фізичною особою- орендодавцем від фізичної особи - орендаря, оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Кошти, отримані фізичною особою - орендодавцем від фізичної особи - орендаря мають бути підтверджені первинними документами, до яких відносяться, зокрема, але не виключно: договір оренди, платіжне доручення, виписка з карткового рахунку, акт прийому-передачі, інший документ у довільній формі, що свідчить про здійснення розрахунків.

 Водночас, спеціалісти ДФСУ зазначають, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), зокрема, договору оренди. (ДФС від 05.04.2018р.  № 1464/К/99-99-13-02-03-14/ІПК)

 

Єдиний соціальний внесок

Особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, оскільки ця норма не містить жодних обмежень та умов щодо набуття фізичною особою-підприємцем статусу пенсіонера за віком. Такого висновку дійшов Верховний Суд від від 20.03.2018 р. у справі № 805/2195/17-а.

Проаналізувавши цю норму, Верховний Суд зазначив, що звільнення фізичної особи – підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда; по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

Акцизний податок

 

Уряд затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет із фільтром та без фільтра, цигарок). Марки акцизного податку нового зразка буде запроваджено з 1 липня 2018 року. (Постанова КМУ від 04.04.2018 р. № 257)

 

Єдиний податок

 

Фахівці регіонального відділення ДФС в Одеській області під час виправлення помилки рекомендують скласти довідку довільної форми, у якій розкрити суть помилки, що дозволить отримати оперативну інформацію про те, на базі чого зроблено відповідні зміни й унесено новий запис.

Окремо зауважили: оскільки платники єдиного податку в книзі обліку доходів здійснюють записи за підсумком робочого дня, протягом якого було отримано дохід, відомості в графах 4 "скоригована сума доходу" і 6 "всього" зазначеної книги не можна вказувати з від'ємним значенням. (ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.2018р. № 1362/ІПК/15-32-13-01-09)

 

У листі від 13.04.2018 р. № 1575/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, спеціалісти ДФСУ зазначили, що інформація, вказана у заяві про обрання спрощеної системи, має бути ідентичною інформації, зазначеній у обліковій справі, та, відповідно, інформації, зазначеній у ЄДР.

Якщо у заяві про обрання спрощеної системи зазначені види діяльності, які не містяться у ЄДР, то в контексті п. 4 ст. 10 Закону України від 15.05.2003р. N755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", та п. 64.1, п. 298.3, п. 299.7 ПКУ виникають підстави для відмови у прийнятті контролюючим органом заяви як такої, що не є достовірною.

 

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. (ІПК ГУ ДФС В Одеськiй області від 04.04.2018р. № 1362/ІПК/15-32-13-01-09)

 

Готівкові розрахунки

 

Як повідомляє НБУ в листі від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855, встановлені вимоги, щодо граничної суми розрахунків готівкою поширюються на розрахунки по операціях за участю суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на фінансову допомогу, збільшення статутного фонду і т. д.

Таким чином, якщо сума фінансової допомоги або внеску в статутний капітал перевищує 50 000 грн, то фізична особа може скористатися для розрахунків послугами банку шляхом внесення готівкових коштів і подальшого їх перерахування на рахунок одержувача.

 

Різне

ДФСУ оприлюднила Довідник № 87/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 87/2 інших податкових пільг. Дані відповідних довідників використовують платники податків під час заповнення Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233, а також під час заповнення деякої податкової звітності.

Довідник № 87/2 доповнено новою пільгою:

"14060536 Товари, роботи та послуги що фінансуються відповідно до Контрактів звільняються від сплати будь-яких податків, мит чи інших зборів або обов'язкових платежів, які встановлені Україною чи на її території у відповідності до чинного законодавства України".

Відповідну пільгу передбачено п. 2 ст. 11 Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги.

 

Платники єдиного податку звільнені від оподаткування земельним податком, крім випадку, коли не використовують земельні ділянки для провадження господарської діяльності. Відповідно, якщо підприємство тимчасово припинило господарську діяльність і не використовує земельні ділянки (не надає в оренду), воно буде платником земельного податку. (Лист ДФС від 18.04.2018 р. № 1694/ІПК/15-32-12-04)

 

 

 

Additional information