Підбірка новин законодавства станом на 01.06.2019 року

Податок на додану вартість

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються виробником (постачальником продукції) на користь дилерів (покупців) за досягнення певних економічних показників, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Суми ПДВ, сплачені платником податку у зв'язку з придбанням послуг рітейлерів, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених послуг включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), ці послуги визнаються такими, що призначаються для використання в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється. (ІПК від 17.05.19 №2225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

У випадку, коли автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

При цьому, платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

(Лист від 15.05.2019 р. N 2172/6/99-99-12-02-01-15/ІПК )

 

На дату першої події (відвантаження товару) постачальник склав податкову накладну (ПН) не на всю суму операції, а лише на її частину. Коли виявив помилку, склав розрахунок коригування (РК) до ПН і зареєстрував його в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Суму податкових зобов’язань він привів у відповідність до суми постачання товару.

Постачальник склав ПН і РК з порушенням ПКУ. Тому обидва документи не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

Помилку треба виправити так:

на дату виявлення помилки скласти РК до ПН, що була складена не на всю суму операції з постачання товару. Цим РК показники ПН потрібно вивести в нуль;

на дату відвантаження товару скласти нову ПН на всю суму операції. Нову ПН зареєструвати в ЄРПН. На підставі цієї ПН покупець включає суми ПДВ до податкового кредиту, але не пізніше за 1095 днів з дати складання ПН.

(Лист ДФС від 07.05.2019 р. № 1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

У разі списання дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок попередньої оплати товарів, які поставлені не були, факт придбання таких товарів, як це передбачено п. 198.3 ПКУ, відсутній, та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами.

Якщо платником податку було сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, при попередній оплаті товарів/послуг, які поставлені не були, та заборгованість за якими підлягає списанню, то в податковому періоді, в якому відбувається списання такої дебіторської заборгованості, платнику податку необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такими непоставленими товарами/послугами з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ.

(ІПК від 03.05.2019 р. № 1931/ІПК/28-10-27-01-11.)

 

Постачальник та покупець коригує податкові зобов’язання та кредит, якщо після поставки товарі/послуг змінилась сума компенсації їх вартості, а саме: переглянуто ціни; повернуто товари/послуги особі, яка їх надала; постачальник повертає суму попередньої оплати (п. 192 ПКУ).

В такому разі постачальник складає розрахунок коригування (РК) до податкової накладної на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією.

У графі 2.1 розділу Б такого РК вказують код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування.

Якщо коригуєте на підставі судового рішення, графу 2.1 необхідно заповнити виходячи: з того, у зв’язку з чим суд прийняв таке рішення; із суті господарських операцій, які здійснюєте у зв’язку з його виконанням, що підтверджені бухгалтерськими документами.

(Лист ДФС від 08.05.2019 р. № 2038/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

У разі списання самостійно виготовленої готової продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ПКУ, а саме виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції.

У випадках, коли особливості обліку та/або специфіка діяльності платника податку не дають можливості визначити таку вартість, донарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ здійснюється виходячи із звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв’язку із списанням якої здійснюється таке донарахування.

(ІПК від 26.04.2019 р. № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

При розгляді питання можливості врахування сум ПДВ по операції з передачі нежитлового приміщення юридичною особою — платником ПДВ до складу статутного капіталу іншої юридичної особи — платника ПДВ, при розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ, та права на отримання такого бюджетного відшкодування ПДВ, ДФСУ нагадала, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками — у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник — нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ).

Отже, при здійсненні операції з передачі нежитлового приміщення одним платником податку до складу статутного капіталу іншого платника податку, підстав для декларування від’ємного значення до відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку — отримувача такого нежитлового приміщення не має.

Таке від’ємне значення може бути задеклароване таким платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену за п. 2001.З ПКУ, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

(ІПК від 03.05.2019 р. № 1929/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.)

 

Внески учасників товариства, що залучаються у вигляді грошових коштів в додатковий капітал такого товариства без здійснення одночасного збільшення статутного капіталу, не розглядаються як оплата вартості товарів/послуг. Таким чином, при отриманні товариством таких внесків об'єкт оподаткування ПДВ не виникає. Також норми ПКУ не передбачають різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму таких внесків. Це означає, що операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

(ІПК від 08.05.19 № 2045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

У разі здійснення резидентом операцій з постачання послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, зазначених у пп. «в» п. 186.3 ПКУ, нерезиденту (зареєстрованому як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. До того ж такі операції не враховуються при розрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

(ІПК ГУ ДФС у від 25.04.2019 р. № 1825/ІПК/17-00-12-01-06.)

 

Відповідно до п.п. 197.1.2 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або  студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги, визначені у підпунктах «а» — «й» п.п. 197.1.2 ПКУ, зокрема послуги з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами (пп. «г» п.п. 197.1.2 ПКУ). При цьому п.п. 197.1.2 ПКУ не встановлено обмежень щодо категорій осіб, яким надаються такі послуги.

Враховуючи викладене, операції автошкіл та спортивно-технічних клубів з постачання послуг із усіх видів освітньої діяльності (у тому числі послуг із навчання водіїв) звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пп. «г» п.п. 197.1.2 ПКУ за умови, що такі автошколи та спортивно-технічні клуби мають офіційний статус професійно-технічних навчальних закладів та відповідну ліцензію на постачання таких послуг.

(ІПК від 23.04.2019 р. № 1759/Т/99-99-15-03-02-14/ІПК.)

 

У разі якщо під час здійснення платником ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, постачання яких має ритмічний характер, на дату складання зведеної податкової накладної сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої платник ПДВ зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня такого місяця (у т.ч. на дату складання зведеної податкової накладної) податкову накладну у загальновстановленому порядку та зареєструвати її в ЄРПН.

Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

(ІПК ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1878/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Податкова накладна, складена постачальником за операцією з постачання товарів/послуг на іншу дату, ніж дата першої події (крім випадків застосування касового методу визначення податкових зобов’язань), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, та не дає права на формування податкового кредиту покупцем.

(ІПК ДФСУ від 15.04.2019 р. № 1603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

У разі, якщо платником податку при складанні зведеної податкової накладної у полі «Зведена податкова накладна» не проставлено код ознаки, то така податкова накладна не відповідає суті здійсненої операції, за якою вона складена, та первинним (бухгалтерським) документам.

Для виправлення такої помилки платнику ПДВ — постачальнику товарів/послуг необхідно скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому вивести в нуль її показники, та на дату виникнення податкових зобов’язань скласти правильну податкову накладну із зазначенням відповідного коду ознаки в полі «Зведена податкова накладна» і зареєструвати її в ЄРПН. Така правильно складена податкова накладна після її реєстрації в ЄРПН постачальником є підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Водночас платники податку самостійно врегульовують господарські правовідносини зі своїми контрагентами, у тому числі ті, що стосуються питань складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування за здійсненими операціями.(ІПК від 18.04.19р.№ 1671/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Відповідно до п. 189.2 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Таким чином тара, яка не повернута більше ніж 12 календарних місяців, визнається товаром, операція з постачання якого відбулася з першого дня, наступного за сплином вказаного терміну. Виходячи з вартості такої тари визнаються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20%, складається податкова накладна, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені терміни.

(ІПК ДФСУ від 18.04.2019 р. № 1681/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Єдиний податок / ФОП

У разі отримання доходу в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку запис у книзі обліку доходів здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях з копійками. (ІПК від 02.05.2019 № 1919/З/99-99-13-02-03-14/ІПК.)

 

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку.

При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

(ІПК від 18.04.2019 р. № 1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК.)

 

У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюються за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року — за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

(ІПК від 24.04.2019 р. № 1790/06-30-13-01-31/ІПК.)

 

ФОП на загальній системі оподаткування не включає до витрат суми: відсотків за кредитними договорами; сплачені за послуги фінансового лізингу.

ДФС наголошує: ці витрати не зазначені в переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, що їх визначає пункт 177.2 ПКУ.

(Лист ДФС від 12.04.2019 р. № 1588/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.)

 

Готівкові розрахунки / РРО

Фахівці ДФСУ надали деякі роз’яснення щодо застосування РРО. Зокрема, в ІПК від 25.04.2019 р. № 1836/6/99-99-14-05-01-15/ІПК прозвучали наступні висновки:

·                якщо до зняття фіскального звітного чеку на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься неоприбуткованою. Отже, для уникнення такої ситуації, необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення»;

·                операція «службова видача» перед «Z-звітом» на РРО не проводиться, якщо його програмне забезпечення обнулює суму грошової скриньки, але якщо програмне забезпечення РРО таку операцію не проводить, то суб’єкту господарювання необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».

 

Готівку не вважають понадлімітною в день її надходження, якщо: понадлімітна сума здана до банку не пізніше наступного робочого дня банку; видана (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Тому готівка, яка надійшла до каси у 23:30 і здана до банку на наступний день о 10:00, не є понадлімітною.

(Лист ДФС від 03.05.2019 р. № 1965/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.)

 

Акциз

З 01.07.2019 р. під акцизним складом слід розуміти загальну сукупність всіх розташованих на певній території резервуарів, які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального.

Також контролери завважили, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі (п.п. 230.1.2 ПКУ у редакції, що набуде чинності з 01.07.2019 р.), винятків чинним законодавством України не передбачено.

(ІПК від 17.04.2019 р. № 1649/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

 

ДФС рекомендує платникам для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального подавати заяви на паперових носіях за формами, передбаченими листом ДФС України від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17 (додатки 1,2).

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним тана право зберігання пального або рішеня про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання документів. Суб'єки господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування (на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м.Києві за місцем розташуваня місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним) починаючи з 12.06.2019 року. При цьомуГоловніуправлінняДФС в областях та м.Києві мають видавати зазначені ліцензії суб'єктам господарювання починаючи з 01.07.2019 року. 

 

ДФС України зазначила, що безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01.07.2019 р. не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212  ПКУ.

Постачальник пального при заправці транспортного засобу покупця Товариства на АЗС за  талонами, здійснює фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального з акцизного складу на акцизний склад пересувний у розумінні пп. 14.1.6 ПКУ.

Отже, при реалізації пального з акцизного складу до акцизного складу пересувного Постачальник зобов’язаний скласти у двох примірниках акцизну накладну, зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної у день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу — отримувачу пального.

Реєстрація в Єдиному реєстрі другого примірника акцизної накладної здійснюється після фактичного отримання пального на акцизний склад/ акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного — отримувачем пального.

Таким чином, при здійсненні зазначених вище операцій на покупця, який отримує пальне, при пред’явленні паливних карток на АЗС буде складена відповідна акцизна накладна та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних за правилами, передбаченими п. 231.6 ПКУ.

(ІПК від 15.05.2019 р. № 2181/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

 

Законодавством не передбачено право суб’єктів господарювання здійснювати реалізацію алкогольних напоїв поза місцем торгівлі, зокрема, шляхом доставки алкоголю представником суб’єкта господарювання на адресу кінцевого споживача. На цьому наголосили фахівці ДФСУ в ІПК від 16.05.2019 р. № 2207/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК, завваживши, що відповідне порушення загрожує анулюванням ліцензії та штрафом у розмірі 6800 грн.

Продавати інші товари (не підакцизної групи) шляхом доставки представником продавця на адресу кінцевого споживача не заборонено.

Окремо контролери роз’яснили, що не вважатимуть порушенням обмежень на готівкові розрахунки внесення торговельним представником до каси суб’єкта господарювання готівки на загальну суму отриманих від покупців коштів з доданням переліку оплачених чеків.

 

Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати ці товари лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

У випадку якщо суб’єкт господарювання, який має лише ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб’єкту господарювання, який має відповідні ліцензії, передбаченні Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі – Закон № 481), в тому числі постачальнику алкогольних напоїв, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої їх реалізації (видаткові накладні, податкові накладні, а також, товарно-транспортні накладні встановленого зразка № 1-ТН/алкогольні напої), то до такого суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

(ІПК від 08.05.2019 р. № 2022/6/99-99-12-01-02-15/ІПК.)

 

Якщо фізособа-підприємець планує за договором відповідального зберігання приймати підакцизне пальне, зберігати його у власних ємностях і відпускати іншій особі, то із 01.07.2019 р. ця операція без переходу права власності вважатиметься реалізацією у розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ. Приміщення або територія, де розташовані ємності для зберігання пального та з яких реалізують пальне іншій особі, є акцизним складом.

До 01.07.2019 р. такий підприємець зобов’язаний:

стати на облік як платник акцизного податку;

зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядником яких він буде станом на 1 липня.

Якщо ємності для зберігання пального передаєте на підставі укладених договорів оренди (за умові, що не здійснюєте операцій з підакцизним пальним), тоді ви не є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу. За цих умов вимоги ПК щодо реєстрації платником акцизного податку та реєстрації акцизних складів на вас не поширюються.

(Лист ДФС від 22.04.2019 р. № 1735/Б/16-31-40-01-23/ІПК.)

 

Оскільки загальний об'єм пального, що закуповується підприємством в цілому протягом календарного року, складає більше, ніж 1000 кубічних метрів, і при цьому загальна місткість усіх ємностей, розташованих на території підприємства, перевищує 200 кубічних метрів, місця зберігання пального підприємства підпадають під визначення акцизний склад, а підприємство вважається розпорядником акцизного складу в розумінні ПКУ (в ред. від 01.07.2019 р.).

Також контролери завважили, що з 01.07.2019 р. операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад, розпорядником якого є підприємство, для зберігання, а також операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу, розпорядником якого є підприємство, для власного споживання (заправлення власних та орендованих автотранспортних засобів),  будуть належати до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ.

(ІПК від 25.04.2019 р. № 1842/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)

 

З 01.07.2019 р. запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

З урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі, зокрема, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень;

оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень;

роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень.

 

Різне

Право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та на прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; ОСББ, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку. (ІПК від 17.05.19 № 2226/6/99-99-13-03-01-15)

 

 

 

Additional information