Підбірка новин законодавства станом на 01.11.2019 року

Податок на додану вартість

У разі, якщо придбані (після 01.07.2015 р.) товариством з ПДВ товари та необоротні активи, призначалися для використання або почали використовуватися, зокрема в операціях звільнених від оподаткування ПДВ на підставі п.п. 197.1.5 ПКУ, то таке товариство зобов'язано було нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ.

Якщо у подальшому такі товари та необоротні активи не були використані в операціях звільнених від оподаткування ПДВ та списуються з балансу у зв’язку із закінченням строку використання або з їх нестачею, то товариство одночасно зобов’язано:

відкоригувати попередньо нараховані податкові зобов’язання з ПДВ за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, шляхом складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної та відповідно обнулення (сторнування) показників такої накладної;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п.п. «г» п. 198.5 ПКУ та скласти нову зведену податкову накладну.

(ІПК від 16.09.2019 р. № 273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.)

 

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) товариством — платником ПДВ постачальникам пального у разі придбання смарт-карт, зокрема для заправки паливом перевізників вантажів, включаються до складу податкового кредиту. Звісно, за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Причому суму ПДВ товариство включає до складу податкового кредиту на дату першої події в операції у відповідності до п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ПКУ.

Окрім того контролери зазначили, що до операції із забезпечення перевізників вантажів смарт-картами на пальне норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні таких смарт-карт, не коригується. Адже мета такої операції — здійснення вантажних перевезень, що є господарською діяльністю. До того ж норму та мету використання пального встановлено в договорах перевезення.

(ІПК ДПСУ від 10.09.2019 р.  № 101/6/99-00-07-03-02-15/ІПК)

 

ДПС роз’яснила, як оподатковувати ПДВ ліквідацію (списання) товарних запасів (у т.ч. тих, які містили чорні та кольорові метали) у зв’язку з пожежею.

Тож за операцією з ліквідації (списання) товарних запасів (у т.ч. тих, які містили чорні та кольорові метали), придбаних із ПДВ, вони вимагають нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. У такому разі платнику податку потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену податкову накладну.

Крім того постачання брухту чорних і кольорових металів (у межах переліків, затверджених КМУ), що утворився внаслідок пожежі та відповідно займання вогнем товарних запасів, звільняють від оподаткування ПДВ згідно з п. 23 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ. В такому разі правила, встановлені ст. 199 ПКУ, до зазначеної операції не застосовують.

(ІПК ДПСУ від 26.09.2019 р. № 406/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.)

 

На дату повернення коштів (частини отриманого авансу) у платника податку — постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування відповідно до п. 192.1 ПКУ.

Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів). При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, незалежно від обставин, за яких вони складаються.

Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складанні якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

Таким чином, у разі якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню, відбувається повернення частини такого авансового платежу, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов'язань у платника податку — продавця відсутні.

При цьому покупець у разі повернення йому постачальником частини авансового платежу зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму зменшення компенсації вартості товару (частини авансового платежу, що повернута постачальником), використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, з урахуванням особливостей, визначених Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, для складання податкових накладних відповідно до вказаної норми.

(ІПК від 08.10.2019 р. № 659/99-00-07-03-02-15/ІПК)

 

Враховуючи те, що на дату складання розрахунку коригування до податкової накладної, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покупець зобов’язаний відповідним чином зменшити сформований на підставі податкової накладної, до якої складено такий розрахунок, податковий кредит. Таке зменшення здійснюється за результатами звітного (податкового) періоду, в якому складено розрахунок коригування, незалежно від дати реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то згідно з п.п. 192.1.2 ПКУ:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, враховуючи зміст питань, наведених у зверненні, у разі, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, постачальник складає розрахунок коригування з урахуванням норм п. 187.1 ПКУ на дату доплати/повернення коштів за поставлені товари. Відповідно, коригування податкових зобов’язань постачальника (продавця) товарів та податкового кредиту отримувача (покупця) товарів проводиться у порядку визначеному ст. 192 ПКУ незалежно від умов розрахунків за отримані товари, які передбачені договорами постачання таких товарів.

(ІПК від 18.10.2019 р. № 837/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.)

 

У графі 2 таблиці 2 Додатка 3 (Д3) контролери рекомендують вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від'ємного значення ПДВ.

Доцільність саме такого принципу була запропонована платникам податку у листі ДФС від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17 (далі — Лист № 28430).

Але підприємство має право самостійно визначати при заповненні таблиці 2 Додатка 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ послідовність відображення суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум. Оскільки Податковий кодекс України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, не визначають особливості відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в Додатку 3 (Д3). А у листі № 24830 наведено рекомендації щодо такого відображення.

(Лист ДПС від 17.10.2019 р. № 816/6/99-00-04-02-03-15/ІПК.)

 

Єдиний податок / ФОП

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Отже, ФОП – платник єдиного податку на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію, або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

 

Якщо фізична особа — підприємець здійснила перехід на спрощену систему оподаткування з початку кварталу в середині поточного року, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку з метою перебування на спрощеній системі оподаткування визначає сумарний дохід у поточному році з початку цього календарного року: дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування, та дохід, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).

(ІПК від 26.09.2019 р. № 386/25-01-33-02/ІПК.)

 

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року застосовувати РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій повинні ФОП - єдинники ІІ-IV груп, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім зазначених суб'єктів господарювання, застосовувати РРО повинні єдинники, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн.грн

З 1 січня 2021 року платники єдиного податку ІІ-IV груп незалежно від обсягу доходу та обраного виду діяльності зобов'язані використовувати РРО. 

Одночасно, для платників єдиного податку ІІ групи з 1 січня 2021 року збільшено граничний обсягу доходу з 1,5 до 2,5 млн грн. 

(ЗУ № 129-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" набуде чинності 19.04.2020 року)

 

22 жовтня 2019 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 16.07.2019 р. № 308 затвердив нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку:

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування;

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

Витяг з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно втрачають чинність попередньо діючі форми свідоцтва платника єдиного податку, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675.

 

Готівкові розрахунки / РРО

Нацбанк роз'яснив механізм проведення грошового переказу та вказав, коли розрахунки вважають готівковими, а коли – безготівковими.

Аби  кошти потрапили на рахунки торговців можна піти різними шляхами, зокрема:

1) перерахувати кошти з рахунка на рахунок;

2) внести готівкові кошти для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

НБУ наголосив, що обидва зазначені варіанти розрахунків для отримувача коштів є безготівковими розрахунками.

Водночас для платника коштів  другий варіант розрахунків буде готівковим. ист НБУ від 16.05.19 р. № 57-0007/26039).

 

Ліміт каси підприємство має розраховувати самостійно на підставі розрахунку середньоденного надходження чи видачі готівки з каси. Строки здачі ж понадліміної готівки необхідно узгодити із обслуговуючим банком. Водночас для підприємств, які розташовані у населених пунктах,  де немає банків,  Положення № 148 від 29.12.2017 р. встановлює вспецправило. Вони повинні здавати понадлімітну готівку до банку  не рідше, ніж один раз на п'ять робочих днів.

НБУ вказав, що в такому випадку ліміт каси можна встановити у п'ятикратному розмірі середньоденних надходжень готівки або її середньоденної видачі з каси.

(Лист НБУ від 14.08.2019 р.  № 50-000/42074)

 

Для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, змінять їх обов’язки із 19.04.2020 р.

Вони будуть зобов’язані:

1. Створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років;

на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

2. Проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

3. Вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Водночас суб’єкт господарювання зобов’язаний буде надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). Однак такі вимоги не стосуватимуться ФОПів на єдиному податку, які не є платниками ПДВ.  (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Окрім того суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки. ЗУ"Про внесення змін до ЗУ"Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" від 20.09.2019 р. № 128-IX.)

 

Із 01.10.2019 р. монети номіналами 1, 2 та 5 копійок (далі – дрібні копійки) уже не приймають як засіб платежу при розрахунках готівкою.

В постанові НБУ від 20.06.2019 р. № 82, окрім відміни дрібних копійок, також міститься вимога аби суб’єкти підприємницької діяльності заокруглювали загальні (у чеку) суми розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) за правилами, визначеними постановою Правління НБУ від 15.03.2018 р. № 25.

Разом з тим, податківці відмічають: нормами ПКУ не передбачено враховувати будь-які заокруглення при нарахуванні, утриманні та сплаті (перерахуванні) ПДФО та військового збору.

НБУ у своє чергу вказав, що вимоги ПКУ не передбачають сплату податків та обов'язкових платежів в менших сумах, ніж визначено законодавством. Тому банки приймають від платників податків готівкою суму, яка дозволить повністю сплатити податок (див. лист від 26.09.2019 р. № 50-0006/50073).

Тому базу оподатковування ПДФО та військового збору, зокрема, зарплату не заокруглюють при нарахуванні податків.

(ІПК ДПС від  21.10.2019 р. № 892/6/99-00-04-07-03-15/ІПК.)

 

Акциз

За роз’ясненням контролерів, платник податку може здійснити коригування помилкової акцизної накладної у відповідності до вимог п. 17 р. V Порядку № 262, зазначивши в розрахунку коригування акцизної накладної форми "П" вид коригування "1" та/або "2".

В такому разі слід заповнити перший рядок розрахунку коригування акцизної накладної. У ньому до граф 4, 5 потрібно вести показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого пального з відповідним знаком (-). Зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого пального, зазначеного в акцизній накладній, що скасовується (з урахуванням показників розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних).

(ІПК ДПСУ  від 26.09.2019 р. № 363/6/99-00-04-02-05-15/ІПК).

 

Акцизні склади двох і більше розпорядників не можуть розміщуватись в одному приміщенні або на одній території.  Вони мають розміщуватись в різних приміщеннях або на різних територіях, що є розмежованими або відокремленими один від одного, та на які у кожного розпорядника є документи, що підтверджують право власності або користування. Відповідні тези озвучила ДПС в ІПК.

Ситуація платника податків полягала в тому, що на певній території  за певною поштовою адресою розташовано декілька ємностей з пальним, які використовуються на правах оренди окремими суб’єктами господарювання. Тож, чи зобов’язаний кожен з таких суб'єктів господарювання в рамках своєї діяльності зареєструвати свій акцизний склад за такою поштовою адресою щодо тих ємностей, які ним використовуються?

Податківці відсилають до визначень «акцизний склад» та «розпорядник акцизного складу» із пп. 14.1.6 та пп. 14.1.224 ПКУ. До того ж згідно із пп. 230.1.1 ПКУ один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного окладу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

(ІПК ДПС від 30.09.2019 р. № 453/6/99-00-04-02-05-15/ІПК)

 

Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. Адже такі резервуари не є нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР; далі — Закон № 481). Разом з тим, об’єми пального з метою ліцензування значення не мають.

Податкова лише зазначила, що місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовують для зберігання пального на праві власності або користування. Закон № 481 не встановлює вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовують для такого зберігання (лист від 30.05.2019 р. № 2471/6/99-99-12-01-01-15/ІПК, категорія 115.05 ЗІР).

У розумінні ДПС: суб’єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях (лист від 15.08.2019 р. № 3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК).

Отже, якщо ви зберігаєте паливо в каністрах, то радимо отримати ІПК з такого запитання.  (Лист ДФС від 27.09.19 № 430/6/99-00-04-02-06-15/ІПК.)

 

Штрафи за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 1202 ПКУ) НЕ застосовуватимуться до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року. Відповідні зміни внесені до п. 25 підрозділу 5 р. ХХ ПКУ на підставі Закону України від 20.09.2019 р. № 129-IX.

Водночас законотворці  підрозділ 5 р. ХХ ПКУ доповнили новою нормою (п. 28). Вона передбачає, зокрема, що платники податку мають право зареєструвати в ЄРАН другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 підрозділу 5 р. ХХ ПКУ (ідеться про перехідні правила для реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування), за умови, що в ЄРАН своєчасно зареєстрований перший примірник такої акцизної накладної. (ЗУ"Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" від 20.09.19 № 129-IX.)

Обсяг пального, який має бути відображений в акцизних накладних під час завантаження в залізничну цистерну (перша акцизна накладна) та вивантаження з неї (друга акцизна накладна), має відповідати фактичним даним такого показника при здійсненні кожної із вказаних операцій.

Водночас на втрати пального (природні втрати при завантаженні/вивантаженні/транспортуванні товару, похибки вимірювань, невивантажуваний залишок в цистерні) платник податку  має скласти окрему акцизну накладну (абз. 2 п. 231.1 ПКУ). Відповідні акцизні накладні на обсяги втраченого пального можна складати або при складанні акцизної накладної при вивантаженні пального із залізничної цистерни, або на загальний обсяг втраченого пального протягом звітного місяця не пізніше останнього дня такого місяця.

ІПК ДПСУ від 11.10.2019 р. № 735/6/99-00-04-02-05-15/ІПК.)

 

Оплата праці

Індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації обчислюють з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Цього вимагає п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Якщо за певною посадою встановлений діапазон посадових окладів (мінімальний і максимальний), то підвищення посадового окладу у межах цього діапазону, на думку Мінсоцполітики, не призводить до зміни базового місяця.

Коли ж підвищили мінімальний та максимальний посадові оклади у межах діапазону за певною посадою, то у такому випадку має змінюватись і базовий місяць.

(Лист  Мнісоцполітики від 20.08.2019 р. № 75/0/214-19)

 

Різне

НБУ на своєму сайті інформує, що у зв’язку зі зверненням Держказначейства для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Нацбанк ухвалив рішення про продовження до 12 січня 2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів, а з 13 січня 2020 року – виключно рахунок за стандартом IBAN.

(Постанова Правління НБУ від 26.09.2019 р. № 118 “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162”, що набрала чинності з 2 жовтня 2019 року).

 

Підприємства звільняються від сплати екоподатку за наявності в них укладених договорів зі спецпідприємствами, які мають дозвіл на поводження з відходами. Крім того, щоб дотриматись вимог п.240.5 ПКУ, суб'єктам, в результаті діяльності, яких утворюються тверді побутові відходи необхідно:

створювати спецмісця для тимчасового їх розміщення та

запровадити облік відходів різних класів небезпечності, щоб виконувати зобов'язання перед спецпідприємством із утилізації відходів. (ІПК від 13.09.2019 р. № 175/6/99-00-04-04-03-15/ІПК)

 

Мінфін змінив: П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»; П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;П(С)БО 9 «Запаси»; П(С)БО 11 «Зобов’язання»; П(С)БО 7 «Основні засоби»; Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291. (Наказ Мінфіну від 16.09.2019 р. № 379.)

Завдяки внесеним змінам наказом Мінфіну від 16.09.2019 р. №379  з 29.10.2019 року дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (більше 1 року): як дебіторська, так і кредиторська, а не тільки та, яка передбачає сплату (отримання) відсотків. Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської), якщо  різниця  між  номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5% номінальної вартості). Відповідно, якщо ця різниця є суттєвою, то й вона підлягає дисконтуванню.

 

Additional information