Підбірка новин законодавства станом на 01.11.2024 року

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

З 1 листопада застосовуються оновлені форми декларації з ПДВ (наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400).

Застосування нови форм декларації з ПДВ починається  з 1 листопада 2024 року - для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року.

Декларацію та уточнюючий розрахунок доповнено новими рядками. В них підлягатимуть відображенню операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та інформація про коригування показників за такими операціями. Додатків до декларації тепер шість!

Зокрема, об’єднуються додатки 2 та 3 до декларації у додаток 2, у зв’язку з чим буде змінено порядкові номери додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на додатки 3, 4, 5, 6.   

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Для окремих платників податку на прибуток із жовтня запроваджено авансові внески. Мова йде про:

1) авансові внески з податку на прибуток підприємств платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. За кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця визначено розміри авансового внеску:

– для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюють реалізацію виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

– для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюють реалізацію кількох видів пального та при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 °C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце;

– для всіх інших – у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце.

Несплата авансових внесків буде підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (п. 46 ч. 2 ст. 46 Закону № 3817).

2) з 1 січня 2025 року сплачуватимуть авансові внески за кожен пункт обміну іноземної валюти залежно від місця його розташування. Розміри авансових внесків установлені в еквіваленті до євро:

– у місті Києві, – 700 євро;

– у населеному пункті (крім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, – 600 євро;

– в інших населених пунктах або за межами населених пунктів, – 200 євро.

Сума сплачених авансових внесків зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток за відповідний період, проте лише в межах нарахованого податкового зобов'язання із цього податку. При цьому сума перевищення сплачених авансових внесків над нарахованою сумою податку не переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів і не підлягає поверненню!

Суми податку на прибуток, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розд. III ПКУ. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:
• Податок на капітал/майно та приріст капіталу;
• Поштові податки;
• Податки на реалізацію (продаж);
• Інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

На цьому наголосили контролери ГУ ДПС в Харківській області.

ПДФО, ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

Запроваджено щомісячну «об’єднану» звітність з 1 січня 2025 року. Тобто, Податковий розрахунок податкові агенти зобов'язані будуть подавати не щокварталу, а щомісяця. Це передбачено в п. 51.1 та пп. "б" п. 176.2 ПКУ.

Для громадян України, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства іноземної держави, передбачено звільнення від ПДФО в частині допомоги, отриманої за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів (п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).

Також передбачено зміни щодо ПДФО для громадян, які отримують дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку). Такий дохід не оподатковується протягом 2024 та 2025 податкових (звітних) років (п. 35 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області пояснили, що дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначають виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом.
Водночас дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначають виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче його середньоринкової вартості або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, і оприлюднюється на офіційному вебпорталі цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Як виняток із положень п. 173.1 ПКУ, дохід від продажу (обміну) протягом звітного року одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не оподатковують (абз. 1 п. 173.2 ПКУ).
Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ:
• нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;
• при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;
• якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 103.22 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Для ФО на загальній системі оподаткування, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, запроваджують щомісячні авансові внески з ПДФО. Розміри авансових внесків визначені так само, як і для юросіб (див. вище пункт).

У разі несплати авансових внесків ФОП може втратити ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (п. 46 ч. 2 ст. 46 Закону № 3817).

Платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

• є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

• перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;

• перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

• перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

(ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Контролери нагадали, що обов'язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:
• доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
• доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;
• доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ПКУ.
Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ПКУ.

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Якщо військовозобов'язаний працівник одружився, то у таких випадках за п. 34 Порядку № 1487 потрібно повідомляти ТЦК та СП  щомісяця до 5 числа. Тобто одружився такий працівник у жовтні – потрібно повідомити ТЦК та СП  до 5 листопада через Повідомлення про зміну облікових даних і супровідний лист до нього. 

Призупиняти дію трудового договору можна за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Після прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Про це повідомили фахівці Мінекономіки в листі від 19.03.2024 р. № 4706-05/20228-07.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 504 одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). З огляду на викладене, у період призупинення дії трудового договору працівник може скористатися відпусткою, передбаченою ст. 19 Закону № 504.

Президент України ще в липні підписав Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань" від 04.06.2024 р. № 3768-IX. Із 27 вересня він набрав чинності, тобто через три місяці з дня його опублікування.
Законом № 3768-IX встановлені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:
у разі набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України,
у разі невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених правилами поведінки. Такі правила можуть бути частиною правил внутрішнього трудового розпорядку, мають містити положення про зобов'язання працівників щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Зверніть увагу, що встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об'єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов'язковим.

ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Кабінет Міністрів розширив повноваження Державної податкової служби щодо валютного нагляду. Зміни внесені постановою Уряду від 18.10.2024 р. № 1185, яка набрала чинності 22 жовтня 2024 року.
Згідно з оновленим положенням Державна податкова служба має право отримувати інформацію про дотримання платниками встановлених Нацбанком граничних строків розрахунків за всіма зовнішньоекономічними операціями – як експортними, так і імпортними. Раніше, нагадаємо, податківців інформували лише про ненадходження в установлені строки валютної виручки.
Також автори постанови № 1185 наділили Державну податкову службу повноваженнями здійснювати комплаєнс, тобто контроль за дотриманням законодавства. Причому особливу увагу контролери звертатимуть і на виявлення порушень, і на їх попередження.

ГОТІВКОВІ ОПЕРАЦІЇ, РРО / ПРРО

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. На цьому наголосили контролери ГУ ДПС у Харківській області.

Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
У разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).

Обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків не поширюються на:
• розрахунки суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
• добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
• використання готівки, виданої на відрядження;
• виплати, пов'язані з оплатою праці;
• використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", ч. 2 ст. 32 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" та ч. 4 ст. 17 Закону України "Про Державне бюро розслідувань".

Нагадаємо, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
• із суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн уключно.
• Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
• між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 109.13 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Випадково не закрили зміну на ПРРО, виявили це наступного дня. Податкова трактує це як непроведення розрахунків через РРО. Яка за це буде відповідальність?

Про непроведення розрахунків через ПРРО в цьому випадку в настановах податківців точно не йдеться. І на це прямо вказує роз'яснення з категорії 109.18 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), де податківці зазначили, що, зокрема, за нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі РРО (за винятком автоматів із продажу товарів (послуг)) або ПРРО в разі здійснення розрахункових операцій до платників податку підлягає застосуванню штраф відповідно до ст. 155¹ КУпАП:

• до осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• до посадових осіб – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. 1 ст. 155¹ КУпАП, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

• на осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто конкретно в розглядуваному випадку можуть застосувати лише адмінштраф.

Але! Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за такі порушення може бути накладено не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Тобто якщо податківці не встигли за 2 місяці накласти штраф – за нього можна вже не хвилюватись (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 24.01.2019 р. у справі № 203/28/17 (2-а/0203/31/2017) і від 18.12.2019 р. у справі № 158/286/17).

Оскільки в запитанні було зазначено, що зміну не закрили випадково, то питання форс-мажору не розглядатимемо.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ, ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

На сайті ДПСУ платники податків мають можливість розрахувати суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю з фізичних осіб за допомогою двох спеціальних калькуляторів.
Калькулятори знаходяться у розділі "Калькулятор для обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю з фізичних осіб" за посиланням https://tax.gov.ua/calculator.

З 25 жовтня діють оновлені додатки до декларації з податку на нерухомість. Нагадаємо, що внесено зміни до додатків 1 та 2 до форми декларації з податку на нерухомість. Їх привели у відповідність до національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд». Ці зміни спричинили появу нової форми для звітування.

 РІЗНЕ

Право податкової застави виникає:
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
• у випадку, визначеному в п. 100.11 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань. Про це нагадали спеціалісти ДПС в роз'ясненні із категорії 128.03 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Мінфін затвердив Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Він діє з 1 листопада