Підбірка новин законодавства станом на 01.11.2018 року

Податок на додану вартість

 

Мінфін наказом від 17.09.2018 р № 763 затвердив зміни до форми податкової накладної, розрахунку коригування і порядок їх заповнення. 

Наказ набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування, крім абз. 2 п. 6 і п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які вступають в силу з 01.01.2020 р.

У жовтні в «Урядовому кур'єрі» та «Офіційному віснику України» наказ не було опубліковано. Публікація наказу на сайті «Вісник. Офіційно про податки» не вважається офіційним опублікуванням.

Отже, у листопаді ПН та РК слід складати за старими формами.

Якщо Наказ №763 буде опубліковано в офіційних виданнях у листопаді, тоді з 1 грудня будемо складати вже нові форми ПН та РК та застосовувати оновлений Порядок №1307 для їх складання. Про це повідомимо додатково.

Насамкінець нагадаємо головне: завдяки Наказу №763 буде:

·                запроваджено порядок складання РК до ПН, в т.ч. замість типу причини коригування у РК вводиться «код причини коригування» та «№з/п групи коригування». При цьому саме ДФС буде їх визначати та оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті;

·                змінено правила заповнення зведених ПН;

·                оновлено алгоритм складання ПН на покупців-неплатників ПДВ.

 

Підприємство – платник ПДВ уклало договір добровільного медичного страхування працівників.

Надання послуг зі страхування не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ). Отже, медичне страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

До того ж, сума компенсації вартості страхового полісу, що внесена на банківський рахунок чи касу підприємства співробітником, також не буде оподатковуватися ПДВ і податкова накладна не складатиметься. (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 25.10.2018 р. № 4585/ІПК/26-15-15-01-18)

 

ДФСУ роз’яснено, що об’єкт незавершеного будівництва за своєю економічною сутністю належить до незавершених капітальних інвестицій, які включаються до складу необоротних активів.

База оподаткування ПДВ при продажу необоротних активів визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ, а саме виходячи з їх договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

При цьому самостійно виготовленими вважаються об’єкти, які не придбавалися в готовому вигляді для подальшого продажу, а були отримані в процесі виробництва (будівництва, створення).

(ІПК від 25.10.2018 р. № 4578/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

При постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

(ІПК від 28.09.2018 р. № 4243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

База оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів (основних засобів) визначається відповідно до п. 188.1 ПКУ виходячи з їх договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. Тільки у разі відсутності обліку необоротних активів база оподаткування визначається виходячи із звичайної ціни.

 (ІПК від 09.10.2018 р. № 4360/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Датою включення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання грошових коштів з банківського рахунка платника податку для оплати товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: здійснення грошових розрахунків з постачальниками в зв'язку з придбаннямтоварів/послуг, а якщо постачальник є нерезидентом, то з бюджетом (в частині ПДВ).

Отже, суми ПДВ, які сплачені авансом в попередніх і звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

(ІПК від 08.06.2018 р. № 2541/6/99-99-15-03-02-15/ІПК )

 

Підприємство постачає товар за ціною, що є нижчою за ціну його придбання, а тому підприємство здійснює нарахування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ — виходячи з суми перевищення ціни придбання над ціною постачання. Відповідно до умов договору, після виконання підприємством визначених об’ємів продажу, постачальник зменшує ціни на товар, який постачався підприємству, та який підприємство постачало покупцям. Тож, відповідно до вимог ст. 192 ПКУ, постачальник зменшив свої податкові зобов’язання з ПДВ, а підприємство — податковий кредит. Чи може тепер підприємство зменшити свої ПДВ-зобов’язання, що нараховувалися на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання?

Стосовно цього податківців зазначили: якщо після реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.

Отже, податківці дозволяють коригувати (зменшувати) ПДВ-зобов’язання, що нараховувалися на суму перевищення ціни придбання товару над ціною його постачання.

(ІПК від 28.09.2018 р. № 4231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях (п.п. 196.1.4 ПКУ) платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 ПКУ згідно з часткою використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року.

У разі якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції. Розрахована у такий спосіб частка застосовується для нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199 ПКУ до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, а за підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

(Лист ДФСУ від 27.09.2018 р. № 4193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Платник ПДВ надає послуги з організації та проведення заходів. Відповідно до умов договору, у разі відміни або перенесення заходу замовник сплачує штраф. У разі здійснення замовником попередньої оплати її частина поверненню замовнику не підлягає та зараховується в рахунок погашення суми такого штрафу. Чи потрібно в такому разі складати розрахунок коригування (коригувати ПДВ-зобов’язання)?

На дату отримання від замовника попередньої оплати за договором про надання послуг з організації та проведення заходів платник податку повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

У разі зарахування такої попередньої оплати в рахунок погашення штрафних санкцій, які відповідно до п. 188.1 ПКУ не підлягають оподаткуванню, сума такої попередньої оплати змінює цільове призначення (не спрямовується в рахунок оплати вартості послуг з проведення заходу, які підлягають оподаткуванню). Тому платник ПДВ у цьому випадку повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної на суму такої попередньої оплати, у графі 2 якого зазначити причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».

(ІПК від 28.09.2018 р. № 4242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

 Підприємство уклало тристоронній договір на розробку містобудівної документації. За умовами договору районна державна адміністрація (Сторона 1) є замовником містобудівної документації, яку розробляє держпідприємство (Сторона 3), а підприємство (Сторона 2) оплачує послуги.

Коли Сторона 2 перерахувала аванс виконавцеві послуг (Стороні 3), він має скласти податкову накладну. Сторона 3 складає накладну на покупця (отримувача послуг) — Сторону 1. Адже саме Сторона 1 є замовником послуг, попри те що за договором такі послуги оплачує інша особа (Сторона 2).

(Лист ДФС від 28.09.2018 р. № 4199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.)

 

Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається у податковій накладній на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару для підакцизних і імпортованих товарів має складатися із 10 знаків.

Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.

Таким чином, код імпортованого товару вказується у податковій накладній відповідно до коду, зазначеного в митній декларації, за якою здійснено його розмитнення, незалежно від зміни коду УКТ ЗЕД при митному оформленні наступних партій аналогічного товару.

( ІПК від 25.10.2018 р. № 4553/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Послуги з переробки давальницької сировини, ввезеної на митну територію України для переробки, оподатковують ПДВ за нульовою ставкою. Право на застосування нульової ставки ПДВ має лише виконавець (резидент) таких послуг, який вивозить готову продукцію за межі митної території України.

Коли субвиконавець (резидент) надає виконавцю (резиденту) послуги з переробки давальницької сировини, він нараховує ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

(Лист ДФС від 26.10.2018 р. № 4603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

 

Праця і зарплата

 

Під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) інспектор праці може перевіряти, чи правильно внесли до трудової книжки відомості про роботу, в т. ч. назву посади.

Якщо найменування професії і посади не відповідає Національному класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», підприємству загрожує штраф. Його розмір становить одну мінімальну зарплату.

(Лист Держпраці від 24.09.2018 р. № 4501/4/4.3-зв-18)

 

ПДФО і Військовий збір

 

Підставою для не включення доходів, отриманих фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу є копія довідки про наявність земельних ділянок, надана юридичній особі — комісіонеру (покупцю).

В протилежному випадку — сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах. При цьому юридична особа — комісіонер (покупець), яка здійснює нарахування оподатковуваного доходу на користь фізичної особи (продавця) повинна виконати усі функції податкового агента. (ІПК від 09.10.2018 р. № 4342/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, перелічених у пп. "а" та "б" пп. 164.2.16 ПКУ.

Таким чином платником ПДФО є фізособа, за яку чи на користь якої за договором добровільного медичного страхування товариством здійснено сплату сум страхових платежів (страхових внесків).

При цьому юрособа як податковий агент має здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету від імені такої фізособи за її рахунок.

(ІПК ДФС від 22.10.2018 р. № 4511/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

 

Не оподатковують ПДФО нецільову благодійну допомогу, яку надають резиденти-юрособи фізособам протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує у 2018 році 2470 грн. (1762 грн × 1,4). У податковому розрахунку форми № 1ДФ нецільову благодійну допомогу, у т. ч. ту, що перевищує граничний розмір, відображають з ознакою доходу «169».

Причому у разі надання допомоги у негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а «Сума нарахованого доходу» і 3 «Сума виплаченого доходу» відображають з урахуванням натуркоефіцієнта.

У рядку «Військовий збір» зазначають суму доходу без застосування натуркоефіцієнта.

(Лист ДФС від 08.10.2018 р. № 4334/6/99-95-42-02-15/ІПК.)

 

Єдиний податок / ФОП

 

Підприємець має право вільно користуватися коштами з підприємницького банківського рахунку, якщо сплатить усі податки, збори та інші платежі, передбачені чинним законодавством. Кошти, які надійшли на підприємницький рахунок, включають до доходу підприємця — платника єдиного податку з урахуванням вимог статті 292 Податкового кодексу України.

Якщо підприємець вносить на свій підприємницький рахунок у банку готівку, яку на момент внесення уже відобразив у Книзі обліку доходів, у платіжному дорученні він зазначає призначення платежу — виручка за певний період. Зазначену виручку повторно не включають до доходу. При цьому сума внесених на поточний рахунок коштів за певний період не має перевищувати суму доходу, відображену у Книзі обліку доходів за відповідний період.

(Лист ДФС від 22.10.2018 р. № 4504/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК.)

 

ГУ ДФС в Одеській області пояснила, що фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, не має права включити до складу витрат суму сплаченої орендної плати за використання в господарській діяльності землі державної (комунальної) власності.

(ІПК від 04.10.2018 р. № 4290/ІПК/15-32-13-01-05)

 

Якщо підприємець-єдиноподатник використовує платіжний термінал для розрахунків за товари (послуги), його доходом буде сума, що надійшла на поточний рахунок.

Датою отримання доходу буде дата надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Якщо під час використання платіжного термінала із суми виручки банк утримує комісійну винагороду за послуги з розрахункового обслуговування, доходом підприємця є повна сума виручки (разом із комісією, що утримав банк). (Лист ДФС від 16.10.2018 р. № 4435/Д/99-99-13-01-02-14/ІПК.)

 

Підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів. Проте відобразити такі витрати можна лише після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний із понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності.

Підставою відобразити витрати будуть відповідні первинні документи, зокрема угоди, акти виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, розрахункові документи тощо.

До витрат можна включати пальне в межах норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 10.02.1998 р. № 43.

Витрати палива і мастильних матеріалів понад такі норми вважають негосподарськими витратами. (Лист ДФС від 02.10.2018 р. № 4265/Є/99-99-13-01-02-14/ІПК.)

 

Підприємець на загальній системі оподаткування, у т. ч. платник акцизного податку, не включає до витрат суму сплаченого акцизного податку.

Це передбачає підпункт 177.4.3 ПКУ.

Водночас підприємець не зменшує дохід на суму сплаченого акцизного податку з вироблених підакцизних товарів.

(Лист ДФС від 10.09.2018 р. № 3904/ІПК/08-01-13-02-11.)

 

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. ДФС на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків, в решті випадків - за рішенням суду.

ДФС має право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ПКУ). Інформація на запит контролюючого органу надається НБУ, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Водночас, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені п. 73.3 ПКУ, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.

(Лист НБУ від 25.10.2018 р. № 25-0006/57133)

 

Готівкові розрахунки

 

Мінфін наказом від 20.09.2018 р. № 773 вніс численні зміни до Порядків, затверджені наказом Мінфіну від 14.06.2016 р № 547: реєстрації і застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги); реєстрації і застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій; опломбування РРО.

Крім того, викладено в новій редакції численні форми заяв, довідок і т.д., починаючи з форми № 1-РРО "Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій" і Розрахункової книжки до форми № 1-ЦСО "Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій".

Основними цілями даного документа Мінфін оголосив: спрощення процедур реєстрації РРО та введення їх в експлуатацію; впровадження при реєстрації і застосуванні РРО обміну інформацією в електронному вигляді; спрощення вимог щодо ведення КОРО.

Сам наказ набув чинності з 1 жовтня 2018 року, однак, практично всі реальні зміни набудуть сили після вступу в силу нормативно-правового акта Міністерства фінансів України про затвердження порядків ведення реєстру примірників реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

 

Акцизний податок

 

Підприємство виробляє та провадить оптову торгівлю алкогольними напоями. Інколи покупці повертають якісну підакцизну (алкогольну) продукцію, з якої підприємство вже сплатило акцизний податок під час першої її реалізації. Надалі таку продукцію повторно реалізують іншим покупцям.

У такому випадку податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку не коригують. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку під час реалізації повернутої якісної підакцизної продукції, з якої вже сплатили акцизний податок, не нараховують.

(Лист ДФС від 22.10.2018 р. № 4499/6/99-99-15-03-03-15/ІПК)

 

 

 

 

 

 

Різне

 

Мінфін затвердив новий Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи контролю.

Також оновлено форми: довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Щоб отримати довідку, платник подає заяву в електронній або паперовій формі. Довідку або відмову про її видачу готують протягом п’яти робочих днів із дня, наступного за днем отримання заяви.

Строк дії довідки — 10 календарних днів із дати її формування. (Наказ Мінфіну від 03.09.2018 р. № 733.)

 

Підприємство протягом року двічі змінило місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці. У такому разі сплачувати податки (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО) і подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) щодо них потрібно до ДФС, де платник податків перебував на обліку до першої реєстрації зміни місцезнаходження.

Звітувати і сплачувати ЄСВ за звітний період, у якому підприємство змінило місцезнаходження, потрібно за новим місцезнаходженням.

(Лист ДФС від 28.09.2018 р. № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК)

 

Пенсійний фонд України повідомляє, що продовжує розширювати можливості веб-порталу електронних послуг. Відтепер на порталі функціонує кабінет страхувальника (роботодавця), в якому для працедавця доступна інформація щодо забезпечення соціальних прав його працівників, про правильність подання звітності тощо.

У кабінеті можна переглянути інформацію стосовно сплати єдиного соціального внеску, в тому числі – щодо заборгованості підприємства з цього виду платежу до Фонду. Якщо є порушення прав працівників, у кабінеті відображається інформація, скільки застрахованих осіб з вини роботодавця не одержали зарахування певного періоду до страхового стажу.

Окрім того, у кабінеті також містяться відомості щодо звітності з ЄСВ. Зокрема, роботодавець може бачити зауваження до його звітів та рекомендації щодо усунення неточностей.

Ще одна функція, яка стає доступною для роботодавця у його кабінеті – можливість отримати інформацію для розрахунку суми виплати за час тимчасової непрацездатності працівника (лікарняні). До цього часу первинні дані для розрахунку – страховий стаж та розмір заробітної плати – надавали самі працівники. Для цього вони звертались до управлінь Пенсійного фонду за довідками. Тепер процедура отримання необхідних відомостей значно спрощується.

Увійти до кабінету роботодавець може через електронний цифровий підпис.

 

Additional information